Львів - місто, багате на монументи, деякі з них родом навіть з позаминулого століття. Однак, якщо австрійським пам'яткам пощастило вистояти, то до радянських монументів львів'яни завжди ставилися вороже.
Портал фотографії старого Лева пропонує для огляду низку фотографій із радянськими монументами.
Гранітна плита як згадка про Леніна була встановлена в 1940 році перед Оперним театром і сповіщала, що скоро її місце обійме справжній пам'ятник Леніну. Однак, навіть ця плита не встояла довго і вже наступного року була знищена під час німецької окупації.
Що ж до пам'ятника Сталіну, то з ним радянське керівництво міста не поспішало. По-перше, до 1953 року Сталін ще був живий, а живим якось і не годиться зводити монументи. А по-друге, навіть найзапекліші комуністичні фанатики розуміли, що львів'яни, а особливо українська їх частина, палкої любові до радянського диктатора не відчуватимуть, радше ненависть, а тому існував ризик знищення городянами пам'ятника одразу ж після зведення. Та і коштів, врешті решт, як і випадку з Леніним, банально не вистачало.
Пам'ятник Сталінській конституції з'явився поруч із пам'ятником Яну III Собєському 1940 року. Велика багатофігурна композиція складалася з чотирьох гіпсових скульптур, що представляли червоноармійця, гуцула, селянку та студентку. З трьох боків монумента були великі таблиці, на яких українською, польською та ідишем виписали окремі статті зі Сталінської конституції.
Нова хвиля насадження вождів у Львові розпочинається вже після Другої Світової війни. Першочерговим тепер ставало спорудження пам'ятнику живому вождю, "тріумфатору" війни. Перемога Радянського Союзу у війні проти Німеччини навіть серед львів'ян підняла авторитет Сталіна, тож острахи в міських властей зводити йому монумент зникли. Щоправда, розпочати вирішили не з повноцінного пам'ятника, а лише з погруддя. Поставлено його було біля колишньої міської Стрільниці, на місці бюсту Яну III Собєському.
Уже 1951 року одночасно постають пам'ятники обом вождям, які було зведено на головній алеї нововідкритого Парку культури. Обидва монументи були як близнюки, адже хоча самі скульптури дещо відрізнялися, та виконані вони були в одній техніці, однакової висоти та на ідентичних постаментах.
Експансію вождів у Львові зупинили смерть Сталіна та подальше розвінчання його культу. А тому вже під кінець 50-х років бюст і пам'ятник радянському диктатору зникають. Ще за кілька років з парку культури прибирають і Леніна. А от пам'ятник останньому на центральному проспекті міста, звісно ж, ніхто не чіпав.
Ленін біля Оперного театру і далі продовжував стояти. І простояв він так аж до 1990 року, не дочекавшись однак незалежності нашої держави. Ще тоді в радянській Україні було прийняте рішення про його демонтаж, що і було виконано 14 вересня 1990 року.
5 
1
Коментарі