10 вересня 1977 року у Марселі був страчений туніський емігрант Хамід Джандубі, засуджений за вбивство; він став останнім злочинцем, страченим на гільйотині.
Гільйотина як пристрій для здійсненні смертної кари документально відома з XIII століття, коли вона використовувалась в Ірландії, Шотландії та Англії, особливо за часів республіки Олівера Кромвеля, а також в Італії та Швейцарії.
Під час французької революції гільйотина указом Національних зборів Франції була введена 20 березня 1792 року в якості єдиного інструменту виконання смертних покарань незалежно від соціального статусу засудженого до страти. Ідею цього закону подав у 1790 році лікар і революціонер Жозеф-Ігнацій Гільйотен, сам будучи противником смертної кари, він вважав гільйотинування більш гуманним засобом страти, ніж повішення, відрубування голови чи розстріл. Через два роки за проектом військового хірурга Антуана Луї було збудовано французький варіант подібного пристрою, випробувано його на трупах, і 25 квітня 1792 року в Парижі на Гревській площі на ньому було страчено першу людину - звичайного злодія Ніколя Пеллетьє. Публіка, звична з часів середньовіччя до "вишуканих" тортур, була розчарована швидкістю страти.
Згодом гільйотину, як невдовзі стали називати цей пристрій, перевезли на площу Революції (нині Площа Згоди), де за роки Французької революції було страчено понад 10 тисяч чоловік, включаючи колишніх короля Людовика XVI і королеву Марію Антуанетту. Гільйотинованими були і діячі Французької революції - Жорж Дантон, Максиміліан Робесп'єр, Луї Сен-Жюст, Каміль Демулен. В супереч поширеній думці сам Жозеф Гільйотен не був страчений на гільйотині, а помер природнім чином.
У 1868 році гільйотина була удосконалена - вона стала розбірною і транспортувалась до місця страти, як правило, площі перед воротами тюрми. Приблизно в цей же час були скасовані посади регіональних катів, а головний, паризький, кат з асистентами в разі необхідності став виїжджати в різні міста країни.
У Німеччині, яка запровадила гільйотинування в 1803 році, страти на гільйотині тривали до 1949 року, а в Німецькій Демократичній республіці - до 1960 року. Швейцарія відмовилась від використання гільйотини в 1940 році. Остання публічна страта на гільйотині у Франції була проведена в 1939 році, а остання страта на гільйотині взагалі - 10 вересня 1977 року. Це була і остання смертна кара в Західній Європі.
У 1981 році Франція скасувала смертний вирок, як форму покарання, автоматично відмовившись і від гільйотини, як засобу страти людини.
4 
1
Коментарі