
20 березня 1815 року після втечі з Ельби Наполеон Бонапарт тріумфально увійшов у Париж - почався другий етап його правління у Франції, котрий отримав назву "Правління 100 днів".
Наполеон Бонапарт, виходець з незаможної корсиканської дворянської родини, почав службу в армії в 1785 році в чині молодшого лейтенанта артилерії і зробив стрімку кар'єру в роки Великої французької революції.
У листопаді 1799 року він здійснив державний переворот і став першим консулом, зосередивши в руках всю повноту влади в країні. У 1804 році 35-річний Бонапарт був проголошений імператором. Він провів низку реформ, завдяки переможним війнам значно розширив територію Франції і поставив у залежність від імперії більшість держав Західної та Центральної Європи.
Проте, поразка у франко-російській війні 1812 року призвела до краху імперії Наполеона і в 1814 році, після вступу військ антифранцузької коаліції до Парижа, Наполеон зрікся престолу і був висланий на острів Ельба.
Під час свого вигнання на Ельбі Наполеон I уважно стежив за подіями у Франції і за ходом Віденського конгресу, який підводив підсумки переможних воєн антифранцузької коаліції. Знаючи невдоволення французів правлінням Людовика XVIII та про суперечки держав-переможниць, Наполеон спробував знову захопити владу.
26 лютого Наполеон разом з групою соратників відплив до Франції і через п'ять днів висадився на півдні країни. Король Людовик XVIII відправив проти Наполеона військо, яке, однак, перейшло на бік екс-імператора. 13 березня Наполеон видав декрет про відновлення Імперії і 20 березня переможно увійшов у Париж. Король з двором заздалегідь перебрався зі столиці в Гент.
Союзники, налякані звісткою про повернення Наполеона до влади, створили сьому антинаполеонівську коаліцію. 18 червня біля Ватерлоо армія Наполеона була розбита, і 22 червня він повторно зрікся престолу. Покинувши Францію, Наполеон добровільно прибув на англійський військовий корабель "Беллерофонт" в порту Плімута, розраховуючи отримати політичний притулок у своїх давніх ворогів - англійців.
Однак Наполеон був заарештований і останні шість років свого життя провів у полоні на острові Святої Єлени, де й помер в 1821 році. У 1840 році останки Наполеона були перевезені до Франції і перепоховані в Будинку інвалідів у Парижі.
Коментарі