19 лютого 1997 року у віці 92-х років помер Ден Сяопін, комуністичний лідер і головний реформатор Китаю, останній із "великих" китайських революціонерів.
Ден Сяопін народився у місті Гуаньань, провінція Сичуань, і в 1920-х роках проживав у СРСР, де отримав політичну освіту, а потім був направлений до Китаю по лінії Комінтерну. Переживши розгром Компартії Китаю в 1927 році, Сяопін приєднався до партизанського руху проти Гоміньдану, де зблизився з Мао, і в 1954 році був обраний генеральним секретарем ЦК КПК. Навколо нього і голови КНР Лю Шаоци об'єднались противники екстремістської політики Мао Цзедуна.
У 1966 році опозиція була розгромлена і Ден Сяопіна "на перевихованя" відправили в народну комуну, звідки він повернувся в 1973 році за наполяганням заступника голови ЦК КПК Чжоу Еньлая і був призначений на партійну роботу в ЦК. Після смерті Мао в 1976 році Ден Сяопін разом з главою уряду Хуа Гофеном розправився з найактивнішими маоїстами, а через два роки усунув від влади і самого Хуа Гофена й проголосив "Новий великий похід" китайських комуністів: політику відкритих дверей і "чотирьох модернізацій" - промислової, сільськогосподарської, науково-технологічної та оборонної.
Перебуваючи офіційно на посту лише заступника голови Компартії і віце-прем'єра уряду, Ден Сяопін фактично був лідером партії та країни і зумів розставити на високих посадах своїх прихильників з молодшого покоління реформаторів, які віддавали перевагу прагматизму над ідеологічними постулатами.
У 1989 році Ден став одним з ініціаторів придушення масових демократичних виступів молоді. У 1992 році він пішов з усіх постів, залишившись неформальним лідером партії. Його ідеї були офіційно проголошені основою ідеології Компартії Китаю поряд з марксизмом-ленінізмом та вченням Мао.
2 
1
Коментарі