Оголошення, плакати, афіші вистав та концертів, - все це можна було знайти на афішних тумбах задовго до епохи інтернету. Ці "інформаційні платформи" служать нам і зараз.
У стародавніх Афінах і Стародавньому Римі постанови, укази доводили до відома громадян, вирізаючи їх на мармурових плитах, на глиняних чи металевих дощечках, встановлених у публічних місцях.
З винайденням паперу і друкарського верстата характер і зміст публічних оголошень помітно змінилися. Афіші, оголошення тощо розклеювали на стінах, воротах, парканах, деревах. Однак лише в середині XIX століття в містах Європи почали з'являтися перші афішні тумби.
Слово "афіша", до речі, виникло в XIX столітті від французького слова "аfficher" - "вивішувати, розклеювати".
Тумби здавали в оренду для розклеювання - найчастіше - концертних і театральних афіш, а також рекламних оголошень.
Вигадав їх берлінський видавець Ернст Літфас (Ernst Litfaß). 5 грудня 1854 року він уклав договір з президентом берлінського управління поліції про "публічне розклеювання оголошень" на спеціальних тумбах.
Через півроку перші такі тумби, які німці стали називати "колонами Літфаса", з'явилися на вулицях міста. Уже в перший рік встановили близько ста таких афішних тумб. У Парижі перші такі тумби з'явилися в 1863 році.
Спочатку тумби робили з дерева, потім складали з цегли. Сьогодні використовують бетон або металеві конструкції. За часів кайзерівської Німеччини їх прикрашали кованими елементами та ланцюгами. Після Другої світової війни дизайн афішних тумб став більш функціональним.
2 
1
Коментарі