У серпні 1978 року 29-річна радянська співачка Алла Пугачова приїхала на пісенний фестиваль до польського міста Сопота, що на березі Балтійського моря. Відбувся він у "Лісовій опері" — зеленому театрі просто неба.

Того року до Сопота прибуло 70 учасників. Пугачова вже мала гран-прі болгарського "Золотого Орфея-75". Пісня "Арлекино", з якою вона здобула там перемогу, стала її першим хітом. Перед самим виступом у Польщі Пугачова кілька днів відпочивала там на балтійському курорті й підхопила запалення легенів. Колеги з радянської делегації намагалися переконати її відмовитися від виступу.

— Воспаление пройдет, а другого "Сопота" у меня не будет, — заявила майбутня примадонна.

Перед тим, як заспівати, вона перехрестилася. У СРСР згодом зчинився скандал, однак у релігійній Польщі за цей вчинок їй аплодували. Пугачова співала пісню "Все могут короли". Багато жестикулювала, корчила гримаси.

И под венец Луи пошел совсем с другой,

В родне у ней все были короли.

Но если б видел кто портрет принцессы той,

Не стал бы он завидовать Луи,     хо-хо-хо.

По цих словах вона закричала: "Уродина!", хоч таке не було передбачено сценарієм. Радянські критики, які називали Пугачову вульгарною, тішилися: їхні оцінки стилю співачки "відповідають істині". У Сопоті ж Пугачову кілька разів викликали на "біс".

Міжнародний фестиваль у Сопоті відбувався з 1960 року. Усі учасники співали в супроводі оркестру. В конкурсі брало участь багато західних співаків. Естрадні виконавці з соціалістичних країн тривалий час не могли пробитися у фаворити.

СРСР першу перемогу принесла Тамара Міансарова з піснею "Пусть всегда будет солнце" 1963-го. Радянські хіти народжуватися в Сопоті почалися після перемоги на конкурсі Мусліма Магомаєва 1969-го з піснею "Сердце на снегу" Арно Бабаджаняна. У 1970–1980-х "Сопот" навіть стали називати фестивалем радянської пісні. Переможцями звідти поверталися Лев Лещенко з композицією "За того парня", Софія Ротару з "Водограєм" Івасюка, Ірина Понаровська — "Зови меня, любовь", Як Йоала — "Подберу музыку". А Едуардові Хілю, Вікторові Вуячичу дісталися лише заохочувальні нагороди.

Конферансьє в "Лісовій опері" Сопота диктували моду в одязі й манері  для всього соцтабору. Радянські телеглядачі виступи майбутніх зірок записували на бобіни, а згодом на касетні магнітофони і попри не зовсім якісне звучання тиражували серед друзів і знайомих. Пісню "Всё могут короли" вже наступного дня після виступу Пугачової в СРСР крутили на кожному кроці.

Закричала: "Уродина!", хоч таке не було передбачено сценарієм

— Щорічні трансляції з Польщі наприкінці серпня ставали для нас ніби вікном у світ, — згадує киянин Олег Крук, 40 років. — На фестиваль до Сопота запрошували західні гурти, які в нас побачити було просто неможливо. Для мене і багатьох моїх друзів це були три дні музичної демократії.

Після розпаду соцтабору конкурс у Сопоті cкасували. Про фестиваль залишилося кілька легенд. Наприклад, про те, як французький співак Шарль Азнавур довго не міг вийти на сцену, бо її ніяк не хотіла залишити чеська співачка. Так їй страшенно сподобалося виступати перед польською публікою. Чи про те, як француженка Ніколь зламала на цій сцені ногу.

Кілька років тому "Сопот" намагалися "воскресити". Але приїхати на ювілейний, 40-й фестиваль не відгукнулися ні польська поп-співачка Мариля Родович, ні чеський виконавець Карел Готт. Та й у плани Алли Пугачової захід не вписався. Усіх їх, як міг, намагався замінити Рікі Мартін.

×