У міланському театрі "Ла Скала" 9 березня 1842-го давали нову оперу Джузеппе Верді "Набукко". Та 28-річного композитора не тішив успіх — він був у депресії. За два роки до того поховав дружину, з якою прожив чотири роки. Вона підхопила енцефаліт і згоріла за лічені дні. Незадовго до її смерті померли від лихоманки їхні син і донька. Тепер Верді навіть не хоче думати про створення нової родини. У нього не бракує жінок, та кожну з них композитор боїться впускати у своє життя надовго.
Серед них була й зірка "Ла Скала" Джузеппіна Стреппоні. Верді обожнював її голос і подбав про те, щоб саме вона співала головну партію в "Набукко". Після прем'єри опери вони зблизилися. Джузеппіна була освічена, знала французьку і добре розумілася на музиці. Верді, який так і не зміг здобути серйозної музичної освіти, часто прислухався до її порад. Стреппоні сама виховувала двох позашлюбних дітей, яких не визнав їхній батько, відомий тенор.
Урешті-решт 1848-го пара почала відкрито жити разом. Музичними колами від Парижа до Мілана пішли чутки, що Верді живе з утриманкою. Наприкінці липня 1849 року композитор вирішив, що заробив достатньо грошей на музиці, тож тепер займеться сільським господарством. Перебирається з коханкою до містечка Бусетто, де жили його родичі.
Жителі Бусетто влаштували Джузеппіні бойкот. На ринку жінки оберталися до неї спиною, а в церкві відмовлялися сидіти з нею поруч. Верді розлютився: закрив двері свого будинку для всіх, окрім своїх найближчих друзів. Пересварився й зі своїми родичами, які теж не прийняли Джузеппіну.
Вона наполягає, щоб Верді продовжував писати музику. Та в місті не дають їм спокійно жити. Якось кинули камінь у вікно їхнього будинку і поранили Джузеппіні обличчя. Верді купує заміський будинок неподалік від Буссето й переселяється туди із Джузеппіною. Але й там коханці не знаходять щастя. Робота над операми "Трубадур", "Травіата" і "Ріґолетто" зовсім виснажують композитора. Він завжди втомлений і похмурий. Ні з ким не розмовляє. Весь день блукає полями й луками, додому приходить лише їсти й спати. Колись життєрадісна Джузеппіна тепер теж усе частіше сумує. "Я почуваю себе бранкою у цьому будинку, — пише вона подрузі. — Верді, навпаки, почуває себе у цій пустелі добре. Спілкуватися з людьми, зі світом йому нецікаво".
Вона терпить його апатію та дивацтва. Верді буває грубим і різким. Він нікому не довіряє й усюди бачить підступи ворогів. На своїй віллі не приймає нікого. Щоб уникнути нескінченних пересудів, 1859-го нарешті вирішує офіційно побратися із Джузеппіною.
1868-го композитор знайомиться із чеською співачкою 34-річною Терезою Штольц. А невдовзі захоплюється нею. Вона надихає його на написання опер. Джузеппе часто запрошує її додому. Його стосунки з Терезою ображають Джузеппіну. Вона просить Верді зробити вибір. "Думай хоч іноді про те, що я твоя дружина, — пише йому. — Хоч я не зважаю на всі пересуди та плітки, на життя "утрьох", але все-таки я твоя дружина й маю право якщо не на твою ніжність, то хоча б на твою повагу. Невже ти думаєш, що я вимагаю забагато?"
Верді почуває себе винним, але нічого не може вдіяти зі своїми почуттями до Терези. Зрештою Джузеппіна змирилася із захопленням чоловіка й до кінця життя оточувала його своєю турботою і любов'ю. 14 листопада 1897-го вона померла від запалення легенів у віці 82 років. Її останніми словами були:
— Прощавай, мій Верді. І нехай, як і в житті, Господь знову з'єднає наші душі на небесах.
По смерті дружини Джузеппе припинив складати музику й зайнявся доброчинністю. Організовував притулки для дітей, бідних, сліпих і глухонімих. Особливо опікувався притулком для бідних старих музикантів — "Каза ді Ріпозо" у Мілані. Він пережив Джузеппіну на три роки.
Маестро виплатив 12 лір
1870-го єгипетська влада замовила Джузеппе Верді оперу для святкувань у Каїрі на честь відкриття Суецького каналу. Композитор спочатку відмовився братися за роботу. Та організатори натякнули, що тоді замовлення отримає його конкурент Ріхард Ваґнер. І Верді погодився ознайомитися з умовами контракту. Композитора захопила історія ефіопської царівни Аїди, яку полонили єгиптяни.
Прем'єра "Аїди" відбулася у Каїрі 24 грудня 1871-го. Головну партію виконала його тодішня коханка Тереза Штольц. У лютому в "Ла Скала" відбулася італійська прем'єра, а потім опера з тріумфом обійшла всі провідні сцени. Композитора засипали хвалебними листами. Однак серед них був і такий: "Я їздив до Парми слухати вашу оперу, й вона мені не сподобалася, — писав чоловік з італійського містечка Реґґіо. — Я сідаю у вагон і вертаюся додому. Усі тільки й говорять про достоїнства опери. Мною знову опанувало бажання послухати її. Я вдруге переконався у тому, що в ній немає нічого видатного. Можете собі уявити, як я жалкую за марно витраченими лірами. Тому звертаюся прямо до вас із проханням повернути мені гроші".
У кінці листа був подвійний рахунок за залізницю туди й назад, за театр і вечерю. Разом 16 лір. Прочитавши, Верді наказав, щоб його імпресаріо виплатив прохачеві гроші.
— Однак з відрахуванням 4 лір за дві вечері, — зазначив він, — бо повечеряти цей синьйор міг би й у себе вдома. І ще... Візьміть з нього слово, що він більше ніколи не слухатиме моїх опер. Щоб уникнути нових витрат.
1813, 10 жовтня — Джузеппе Верді народився у селі Ле Ронколе на півночі Ломбардії (Італія) у селянській родині
1821–1822 — навчається у церковного органіста. У червні 1832-го намагається вступити до Міланської консерваторії, але не витримує іспиту
1836, травень — одружується з Маргаритою Барецці, донькою свого наставника
1839, листопад — прем'єра першої опери Верді "Оберто, граф Сан-Боніфачо" в театрі "Ла Скала"
1845–1848 — пише опери "Жанна Д'Арк", "Альзіра", "Аттіла", "Розбійники", "Макбет", "Битва під Леньяно", "Корсар"
1851, березень — прем'єра опери "Ріґолетто" у венеціанському театрі "Ла Феніче". Рівно за два роки — прем'єра "Травіати" у театрі "Ла Феніче" у Венеції
1859, серпень — одружується із Джузеппіною Стреппоні
1861, лютий — Верді обирають депутатом до першого національного парламенту Італії
1864 — обирають членом Французької академії
1901, 27 січня — уражений паралічем Джузеппе Верді помирає у Мілані. Його ховають на місцевому цвинтарі. Пізніше, аби виконати останню волю композитора, його тіло переносять до каплиці міланського будинку старих музикантів, якому Верді свого часу заповів більшу частину свого майна. На церемонії твори Джузеппе виконував хор із 900 співаків.
На честь Джузеппе Верді названий кратер на Меркурії
8 
1
Коментарі