Жертвам Голодомору притаманний стокгольмський синдром - шведський політик

Люди, які пережили Голод 1932-1933 років, страждали від так званого стокгольмського синдрому. Коли жертва починає шанувати свого кривдника.

Про це Gazeta.ua розповідає лікар Горан Лінблад, Президент Європейської платформи пам'яті та сумління.

 

1997-2010 років він був членом шведського парламенту, віце-президентом ПАРЄ. Ініціатор резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи №1481 "Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів"

Від яких хвороб насамперед страждали люди під час Голоду 1932-1933 років?

Оскільки я сам маю медичну освіту, знаю, що голод може спричинити порушення діяльності мозку, впливати на роботу всіх внутрішніх органів. Це дуже різні хвороби. Починаючи від ламкості кісток, закінчуючи психічними, ментальними проблемами. Людям, батьки яких пережили голод, передаються хронічні недуги.

Які психологічні хвороби людей, що пережили Голодомор?

У людей, які пережили голод, часто спостерігаємо явище, не описане раніше, але відоме зараз як стокгольмський синдром. Коли жертва симпатизує кривднику і зрештою пристає на його бік. Так само бачимо прояви цього синдрому і в концентраційних, трудових таборах, практично у всіх випадках, коли люди зазнають гноблення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Голодомор змінив українців

Чи допомагає повернення до важких сторінок історії зцілити рани предків?

Так, допомагає. Але людині, яка цього не бачила, не відчула на собі, важко зрозуміти іншу людину, яку морили голодом, яка змушена була вдаватися до канібалізму, аби вижити. Така пам'ять існує у вигляді страхів, бажання забезпечити себе. Але вона жива протягом одного покоління. У наступному - стирається. Однак важливо підтримувати іншу пам'ять - про те, що сталося. Щоб ці жахіття не повторилися знову. І говорити про це всьому світу.

Що ми можемо зробити, аби пояснити новим поколінням ті події?

Дуже простий приклад - моєму синові зараз 19 років. Торік він їздив зі своїми друзями зі Шведської церкви до Берліна. За кілька днів відвідали багато різних музеїв, зокрема, жертв комуністичного режиму. Я влаштував для них екскурсію. І він був дуже вражений тим, що побачив. Бо молоді люди жодного уявлення не мали про комунізм, про те, як він працює, про злочини тієї системи. Люди, які народжуються зараз, не розуміють, що таке тоталітарний режим, його злочинів, того страху. Що ця частина світу була великою в'язницею. Я навіть знаю людей у Швеції, шведських тролів, які постійно дискутують в інтернеті, на різних платформах. Досі вважають, що Україною керує фашистська хунта, що Майдан - це вигадка. І тому насправді важливо заявляти про себе. Слід доносити людям у світі інформацію про Голодомор, про жертви, які спричинив комуністичний режим. Перекладати це німецькою, англійською, французькою мовами, охоплювати різних людей.

×