Тернополянин 39-річний Андрій Гаврилишин щороку здає кров, аби почуватися здоровішим.
— Коли працював на залізниці, робили це, щоб мати додатковий вихідний, — розповідає. — Ті, хто здавали кров регулярно, добре виглядали до старості. Помітив, після того почуваюся краще. Це наче еліксир молодості. Колись кровопусканням лікували всі хвороби.
Після процедури кілька днів активно займається спортом.
— Коли крові стає менше, організм запускається так, що в перші п'ять днів набираю по кілограму ваги. Якщо просто лежати — появляються "балкони". Стараюся трохи ту вагу по м'язах розіпхати.
Доктор медичних наук Степан Вадзюк, 55 років, пояснює, що втрату крові організм компенсує запуском в обіг нової, яка була в резерві у печінці.
— За рахунок цього покращується живлення органів на всіх рівнях. Навіть нейрони в корі головного мозку активізуються. Це омолоджує. Не варто здавати кров до 22 років — організм іще формується. Після 55 — слабне, не встигає відновлювати крововтрату.
У кровоносній системі людини вагою 70 кг циркулюють 5 л крові. Половина зберігається в печінці. Небезпечною для здоров'я вважають одночасну втрату третини крові. У донора за раз беруть менше півлітра. Він має право на вихідний у день здачі та на ще один, коли потребуватиме. За 40 кровоздач видають посвідчення почесного донора. Таким дораховують до пенсії 10% прожиткового мінімуму.
— Історії про те, що постійні донори згодом погано почуваються, якщо не здають кров, мають підґрунтя. Тому не рекомендую здавати кров частіше, ніж раз на три місяці. Навіть цілком здоровим людям, які добре харчуються.
3 
1
Коментарі