Приватний підприємець Юрій Бабич два роки не міг вилікувати хвору печінку та нормалізувати тиск. Лікарям не вдавалося визначити причини захворювання, а пігулки лише на короткий час тамували біль. Вилікував 35-річного Юрка психолог. Його діагноз був доволі несподіваним: причина фізичного дискомфорту — в невирішених психологічних проблемах.
— Уперше я відчув біль у печінці за місяць після того, як пішов від дружини, — пригадує чоловік. — Тоді я й гадки не мав, що ці факти можуть бути якось пов"язані. Бо більше переймався тим, що дружина не дає розлучення.
Я лежав на підлозі й дриґав ногами
Проте чоловік почувався дедалі гірше. Поїздки до РАГСу чергувалися з відвідинами лікарні. А там лікарі правили одне: "аналізи в нормі, патології немає". Але потім до болячок додалися нервові зриви. Після одного з них, коли Юрій мало не зірвав зустрічі з іноземцями, колега порадив відвідати Центр психології і психотерапії "ГранВереск", владнати проблеми з нервами.
— Спочатку я сприйняв це як образу. Але подумав — я ж нічого не втрачаю, — згадує Бабич. — Після першої розмови з психологом мало не відмовився від його послуг. Він постійно просив розслабитися, що мене страшенно дратувало. Тільки на четвертій зустрічі нарешті відчув, що треба викричатися: бив кулаком по столу і лаявся.
Довільні рухи, які несамохіть обирає для себе людина, допомагають усвідомити, що її турбує. Щоб знайти "больову" психологічну точку організму, дозволено робити все, що спадає на думку.
Уже після двох занять Юрій перестав сутулитися, стискати кулаки. Зі стільця він перебрався на підлогу — так йому було зручніше. Каже, нарешті зрозумів, як перебороти гнів та образу на дружину.
Це був, щоправда,
не "Танець з шаблями" Хачатуряна, але так само експресивний і енергійний
— Я лежав на підлозі й дриґав ногами, — каже чоловік. — Відчував себе щасливою і безтурботною дитиною.
На заняттях розмовляли з психологом про страхи, стрибали, плавно погойдувалися та намагалися винайти свій танець, щоб "витанцювати" переживання.
— До цього я взагалі не любив танців, — розповідає Юрій. — Навіть на гулянках. Але думка, що можу створити свою хореографічну композицію, надихала мене. Це був, щоправда, не "Танець з шаблями" Хачатуряна, але так само експресивний і енергійний. Через місяць дружина погодилася спільно подати заяву на розлучення. Біль у печінці та гіпертонія минулися, неначе й не було.














Коментарі