Місяць тому до Чернігівської психоневрологічної лікарні привезли 45-річного Валентина з білою гарячкою. Він любить випивати, але тоді був тверезий. Сусіди викликали міліцію, коли Валентин намагався вигнати з дому уявного біса та дружину з коханцем.

— Я акуратно поскладав речі колишньої жінки на сходовій клітці, щоб сусідам не заважали. Розгнівався, бо застав її з коханцем. Вона мене покинула ще літом. А тут прийшла і таке в ліжку з ним витворяла. Нерви здали. Я почав віником замітати, щоб й сліду від них не лишилося. Нахилився під ліжко, бачу, біс лежить. Я до нього: "Вилазь". Він ні в яку. Тоді поцілив у нього фужером. А біс мені: "Отвалі". Він на мого квартиранта Серьогу схожий, тільки з хвостом. Так от, я пішов шукати, чим би його з-під ліжка випужати. Вертаюся, а його вже нема. Заглянув за шафу, а він звідти зуби скалить. Кидав у нього все, що рід руку попадало. І по-людськи звав: "Серьога, виходь". Певно, біс мене так рознервував, що я став кричати. Сусіди почули.

За два дні до того Валентин святкував день народження. Каже, випив лише 700 г медовухи. Потім спиртного не вживав. У тому, що бачив дружину з коханцем, твердо переконаний.

56-річний Віктор Корнієнко з Прилук під час нападу білої гарячки бачив ведмедя з автоматом.

— Приїхала донька в гості з онуком. Обмили зустріч. Наступні кілька днів не пив, щоб дитина запам"ятала мене добрим дідусем. На четвертий день вийшов на поріг покурити. Бачу, під грушею стоїть бурий ведмідь у німецькій касці зі шмайсером у лапах і цілиться в мене. Я заскочив у будинок, сховався у шафу. Кричав: "У дворі ведмідь!" Дружина з донькою почали мене заспокоювати. Потім викликали "швидку", яка відвезла до Прилуцького наркодиспансеру. Там поставили діагноз — біла гарячка.

Завідувач відділення лікарні Олександр Попович, 50 років, такий стан називає алкогольним делірієм, тобто розладом свідомості.

Бачу, під грушею стоїть бурий ведмідь у німецькій касці зі шмайсером у лапах і цілиться в мене

— Якщо людина часто вживає спиртне, а потім різко відмовляється від нього на кілька днів, може бути біла гарячка. Зазвичай хвороба починається на третій день тверезості після тривалого запою. Перед нападом обличчя робиться одутлим, руки тремтять, з"являються судоми,  безсоння. Людина чує різні звуки, бачить бісів, інопланетян. У кожного своя картинка. Наступає дезорієнтація в часі та просторі. Зате хворий пам"ятає, як його звати, де живе, коли народився. Його легко у чомусь переконати. Скажи, що маєш нитку в руках, і він її візьме.

Найпростіший спосіб допомогти — дати похмелитися. Двічі на день по 150 г.

— Для того, хто п"є на день до літра спиртного, доза зовсім мала. Більше давати не раджу, бо хворий знову піде в запій. Після того везіть його до лікаря. Делірій може мати важкі наслідки. Можливий набряк мозку, що призведе до коми. Білу гарячку слід лікувати медикаментозно, під пильним наглядом медиків.

У більшості випадків недуга передається спадково. Чоловіки більш схильні до неї. У групі ризику також ті, хто мав закриті черепно-мозкові травми, струс головного мозку.

— Під час гарячки розвивається психоз. Людину тіпає. Кладемо таких у ліжка з підйомниками тулуба, ніг та з гальмами. Одного чоловіка так трясло, що ліжко зірвалося з гальм і поїхало.

Фахівець каже, після першого нападу половина хворих перестають пити на три місяці й довше. Назавжди "зав"язують" лише 5%. Після другого-третього загострення — 3%.

— Алкоголізм — страшна хвороба. Наймолодшому алкоголіку, якого я лікував, було всього 12. Найстаршого "білка" схопила у 67.

×