Головний лікар столичного центру слухової реабілітації 33-річна Олена Бакуменко виявила в 43-річного пацієнта ураження слухового нерва.
— У чоловіка шуміло у вусі, часто боліла голова. Недочував, коли слухав радіо і розмовляв зі знайомими. Інколи паморочилося в голові, тому ледь не падав. Неврит слухового нерва буває внаслідок грипу, алергії або травми. Пацієнт три тижні хворів на отит. Від гною почав знижуватися слух, — розповідає лікар.
У мозку чоловіка порушився кровообіг. У вухо закапували краплі, що розширюють судини.
— Ураження слухового нерва повністю вилікувати не можна. Коли нерв відмирає, слух зникає. Запобігти цьому можна, якщо регулярно перевірятися в сурдолога. Щоб не оглухнути, людям до 50 років слух перевіряють раз на рік, а старшим — раз на півроку.
Слух перевіряють аудіометрією — пацієнта садять у крісло, одягають навушники. Дають слухати звуки річної гучності й частоти.
— Люди глухнуть поступово, коли старіють або постійно слухають щось гучне. Від цього волоскові рецептори у вусі зношуються, сигнали до мозку проходять гірше. Високі звуки здаються приглушеними, чути зайві шуми. На їх тлі погано розрізняють слова.
Від пострілів, феєрверку чи гучної музики слух може зникнути одразу.
— Місяць тому прийшла 64-річна пацієнтка, в якої слух зникав повільно. Розповіла, що сім років приймала аспірин, щоб розрідити кров. Від цих ліків часто дзвенить у вухах, погіршується слух.
Слухові апарати помічні, навіть коли людина погано чує на обидва вуха. Важливо також пити ліки, які живлять тканини мозку. Їх призначає лікар на один-два місяці. Курс повторюють тричі на рік.
— Якщо регулярно обстежуватися, втрату слуху можна виявити на ранній стадії. Тоді його ще можна зберегти. Через сіркові пробки, алергію чи травми глухнуть навіть діти. Тоді неправильно вимовляють звуки.














Коментарі