— Через скривлену перетинку носа хроплю. Це не було проблемою, доки жив сам. Коли до мене переїхала наречена — почалися скандали, — розповідає Іван ­Луценко, 35 років, із селища Криве Озеро Миколаївської області. — Виходом є операція. Але відмовився через скачки тиску. Ще й наркоз погано переношу.

Про скривлену перетинку знав давно. Це ніяк не проявлялося, доки у 30 років не захворів на гайморит та ангіну. Тоді почав хропіти. Часто зранку турбував головний біль.

— В юності організм компенсує всі збої. Але з часом з'являються проб­леми. Наприклад, нежить, погана концентрація уваги та зникнення нюху, — говорить столичний отоларинголог 46-річний Ілля Воліновий. — Люди зі скривленою перетинкою носа панікують, біжать здавати тест на коронавірус. Насправді ж її треба рівняти, бо підключаться головні болі. При викривленні повітря проходить тільки в одну ніздрю. В мозок не потрап­ляє достатня кількість кисню, людина стає млява. Це не вихід терпіти, боячись операції. Її можна зробити під місцевим знеболенням. Для організму це менший стрес.

Операція триває годину. Хірург вирізає хрящ, заново складає перетинку, зшиває. У ніздрі вставляє марлеві тампони для зупинення кровотечі та захисту від інфекції. Вони також фіксують ніс посередині. Завдяки цьому утворюється новий хрящ. Пацієнта виписують на другий день. Три тижні слід берегтися. Не працювати фізично, не паритися у лазні. Це підвищує тиск, як і стреси. Також потрібно вмикати вдома зволожувач. Сухе повітря шкодить оперованій слизовій оболонці.

— У мене була пацієнтка, яка могла спати тільки на одному боці. Як поверталася на другий — прокидалася від задишки. У неї через викривлення перетинки порушилася робота судин у носі. Необхідно було не тільки виправити перетинку, а й прооперувати носові раковини. Після втручання потрібні антибіотики для запобігання інфекційним ускладненням.

Операцію краще зробити до 55 років. З віком судини стають ламкі, нерідко виникає гіпертонія або цукровий діабет.

×