– 12 років намагалася стати матір'ю. Йшла до своєї мети, як танк. Після розлучення з чоловіком скористалася донорською спермою, — розповідає киянка 41-річна Ірина Бурякова. — Завагітніла з першої спроби 2013-го. 2014 року мало не втратила дитину. Тоді весною були страшні снігопади і "швидка" не могла доїхати. У мене почалася кровотеча, мусила за телефонними вказівками лікаря сама колоти ліки. Дитина вижила, і я народила здорову дівчинку.
— Коли вдихнула запах своєї дитини, зрозуміла, що не даремно стільки мучилася, — продовжує Ірина. — Це нелегкий шлях. У мене після пологів почала здавати печінка. Але якщо порівнювати ці проблеми з щастям материнства, то переважить друге. Найважче було не занепасти духом. Бо не у всіх вдається завагітніти з першого разу. Налаштовувалася так: якщо не вийде, візьму дитину з притулку.
Безплідними в Україні є кожна п'ята подружня пара. Більшість звинувачують у цьому генетику. Насправді, з цієї причини не може завагітніти тільки 1% бездітних жінок. У 10% безпліддя виникає через непрохідність маткових труб. У 25–30% випадків винні ендокринні порушення, наприклад полікістоз яєчників та ендометріоз, а у 50% пар безпліддя виникає через інші причини. Це можуть бути психологічні травми, порушення менструального циклу, збої в імунній системі жінки. Або погана якість чоловічої сперми. Вона погіршується від носіння мобільного телефона в кишені штанів. Перевіритися на безпліддя мають обоє партнерів.
— Після двох років безрезультатних спроб отримати дитину природним шляхом пацієнт може звертатися до репродуктолога, — каже Валерій Зукін, 60 років, директор репродуктивної клініки "Надія". — Кожен рік зволікань знижує шанси на зачаття.
Після встановлення причин безпліддя починають його лікування. Якщо це не допомагає, звертаються до методів ДРТ. Це допоміжні репродуктивні технології, під час яких окремі або всі етапи зачаття відбуваються поза організмом матері. У жінки вилучають яйцеклітини. Запліднюють їх сперматозоїдами батька й переносять знову в організм жінки. Процедура в Україні коштує майже $2 тис.
— За законодавством, вікових обмежень немає. Наша клініка робить процедуру жінкам до 51–54 років. Винятком стала пара, яка втратила в аварії сина. Чоловікові було 59, а жінці — 56 років. Після обстеження не було протипоказань, і вона народила здорову дитину.
Застереженням до проведення процедури є цукровий діабет, вади серця, ниркова недостатність. Вони заважають виносити дитину.
— Після кожної невдалої спроби вибуває 40 відсотків пацієнтів. Хтось зневірюється, комусь важко психологічно переживати невдачу, а комусь не вистачає грошей.
Більше шансів завагітніти після першої процедури штучного запліднення мають жінки до 35 років. Із кожним роком імовірність зачаття зменшується.
— Одна моя пацієнтка прийшла заморозити яйцеклітини, бо починала хіміотерапію через онкологію. Розповіла, що багато років живе в цивільному шлюбі. Чоловік вагається, чи одружуватися, тому й не впевнена чи треба зберігати ті яйцеклітини. Доки ми розмовляли, під клініку під'їхав рожевий "Мерседес". Вмикається гучна музика. Чоловік робить їй пропозицію. Зараз ця пара має здорового хлопчика 2,5 років. Зачали його самі після курсу хіміотерапії. Хоча свої яйцеклітини жінка зберігає на випадок другої вагітності. А їй 40 років.
18 тисяч процедур штучного запліднення щороку проводять в Україні. Це вшестеро менше, ніж у Європі та Північній Америці.
2 
1
Коментарі