— Почав уранці задихатися. Покашляю-покашляю, потім попускає. Я 10 років курю. Злякався, щоб не було якоїсь біди, пішов до лікаря, — розповідає Олександр Майданюк, 30 років, із міста Вишгород Київської області. — Добре, що попав на спірометрію. Не хотів, щоб знову опромінювали флюрографіями. Виявилося, що погано видихаю повітря і воно збирається в легенях.
Чоловікові ліків не призначали. Повинен двічі на день робити дихальну гімнастику й видувати мильні бульбашки.
— Паспорт легень має бути в кожного курця. Його роблять після проведення спірометрії, — розповідає Євген Симонець, 42 роки, столичний пульмонолог. — Це безболісний метод діагностики. Аналіз показує загальний об'єм легень. Також визначає, на якій частині бронхів є зміни, які вони і як можна пацієнтові допомогти.
Спірометрія потрібна при астмі, бронхіті й запаленні легень.
— Дослідження триває тиждень, його проводять у кілька етапів. Приходить пацієнт, дихає в трубку, робить інгаляцію з балончика. За півгодини повторює. Наступного дня те ж саме, тільки препарат в інгаляторі інший. Можна побачити, як легені реагують на певний медикамент.
Процедуру не треба повторювати. Винятком є люди із хронічними хворобами.
— Почастішали пацієнти із вродженою патологією — бронхоектатична хвороба. У них бронхи у формі мішків і циліндрів, де збирається гній. Люди мучаться, бо весь час його відкашлюють. Із вроджених часто є гіпоплазія — недорозвинення легеневої тканини. Хтось не може вдихнути на повні груди, хтось повністю видихнути, в когось чути при цьому свистячі хрипи.
Такі ж прилади є для дітей від 6 років. Менші не сприймають команди лікаря і не знають, що мають робити. Щоб дітям було легше, у пристрої встановлюють мультиплікаційні програми.
— Особливо спірометрія потрібна дітям із синдромом гіперреактивності бронхів. При цьому стані в бронхах починається спазм, набрякає слизова оболонка й виділяється харкотиння.
Коментарі