Рак — тяжка недуга. Хірургічне втручання, радіотерапія, хіміотерапія — це етапи лікування, які проходять більшість хворих. Про те, що ще є важливим на шляху до одужання, ми розмовляємо із завідувачем відділення хірургії ЛIСОД, членом Європейського товариства хірургічної онкології Андрієм Жигуліним.
Андрію Валентиновичу, ви, напевно, стикалися з тим, що людина, почувши діагноз рак, переживає шок, розгубленість, страх, озлоблення. Чи справді стрес може стати поштовхом до розвитку онкологічного захворювання?
— Я не заперечую цього, але і підтвердити не можу. Cьогодні немає даних, що підтверджують психологічну природу виникнення раку. Так, у багатьох хворих є приховані образи, пережите в минулому горе. Але є й маса протилежних прикладів, коли недуга виникає при повному благополуччі як душевному, так і матеріальному.
А процес лікування? Чи має значення психологічний фактор?
— Інформувати, розповісти як можна більше про захворювання, дати можливість пацієнту максимально розібратися в тому, що з ним відбувається, — це наша принципова позиція. І вже є дані статистики, засновані на доказовій медицині, які показують, що такий підхід працює на благо — зменшується кількість ускладнень, швидше йде процес відновлення організму.
Але ж те, що ви кажете, суперечить традиціям відносин лікар-пацієнт, коли хворий хворіє і майже нічого не знає про свою недугу, а доктор лікує — кожен зайнятий своєю справою.
— Лікар і пацієнт повинні прагнути до спільної мети — перемоги над недугою, вони мають бути колегами, перебувати в тісному контакті, на одній лінії боротьби. Коли хворий володіє знаннями й активний, тоді легше лікареві, ефективніше проходить лікування. Якщо людина підключає волю, прагнення одужати і повноцінно жити, то це має величезне значення для ліквідації хвороби.
Чи може статися так, що хворого настільки злякає правда, що він від страху втратить здатність до опору, почнеться депресія? Ви таке не виключаєте?
— Для нашої лікарні — виключаю. Якщо пацієнт переляканий, збентежений, із ним потрібно розмовляти, підтримувати, дати надію, орієнтири боротьби, а не марне заспокоєння. Людині необхідно показати реальний шлях до одужання, пояснити сенс усіх майбутніх етапів лікування, брати до уваги її думку. Пацієнт ЛIСОД — це активний гравець, який не виставлений за рамки процесу, а безпосередньо в ньому бере участь.
Те, що ви розповідаєте, здається дивом на тлі того, що відбувається в багатьох клініках, де заведено приховувати все від хворих.
— Згоден. Навіть приклад наведу. До нас по допомогу звернулося подружжя. Жінка не могла говорити, порозумітися можна було тільки за допомогою чоловіка. Виявилося, що їй повідомили про рак молочної залози, сказавши, що спочатку видалять груди, далі вона пройде хіміотерапію, а потім усе одно помре. Усе, більше ніяких пояснень. На тлі шоку у хворої розвинувся важкий логоневроз, вона втратила здатність до розбірливої мови. У нашій клініці її заспокоїли, з нею працював психолог, були проведені всі необхідні обстеження. Жінку прооперували з одномоментним відновленням молочної залози. Через 10 днів після операції вона зателефонувала, і я ледве впізнав голос. Хвора дякувала — виявилося, що і груди на місці, і є надія на повне одужання. Мова повернулася. І цей випадок — один із багатьох.
Андрію Валентиновичу, ви сказали, що з хворою працював психолог. Яка його роль в онкологічній клініці?
— Важливо розговорити хворого, розкрити його страхи. Доки лікар необізнаний, важко впливати на пацієнта в процесі лікування, складніше встановити контакт. Психолог допомагає подолати тривогу, занепокоєння, задіяти всі ресурси для боротьби: волю, прагнення жити, любити, повернутися до повноцінної діяльності.
А в цьому немає обману?
— Ні. Ми не заспокоюємо марними надіями, але й не лякаємо. Ми даємо людині знання, розуміння того, що з нею відбувається. Простий приклад. Після операції багатьом жінкам, за їхнім бажанням, не тільки відновлюють об'єм грудей, але і покращують форму, у тому числі і здорової молочної залози. Жінка виходить із лікарні з красивішими, ніж до хвороби, грудьми, отримуючи максимальну користь із того, що з нею сталося. Для більшості представниць прекрасної статі це вкрай важливо. От і стимул до активного життя — сексуальна привабливість.
Чи можете дати рекомендації людям, що перенесли онкологічне захворювання?
— Моя порада — пройшовши всі необхідні етапи лікування, повернутися до звичного способу життя, до діяльності, до сімейних обов'язків, до спілкування з друзями. Залишити хворобі своє місце і жити далі повноцінно та яскраво — це принципова позиція не тільки моя особисто, але і всіх фахівців ЛIСОД.
Детальнішу інформацію можна отримати за тел.: 0(800) 50 01 10 (безкоштовна гаряча лінія зі всіх стаціонарних телефонів по Україні), 0(44) 520 94 00 (тел. гарячої лінії для жителів України і країн СНД). "Лісод" знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Плюти, вул. А. Малишка, 27. www.lissod.com.
3 
1
Коментарі