Лямблії передаються через їжу

У 5-річної доньки киянки Наталі Місько, 40 років, після проби Манту утворилася завелика пляма на руці. Лікарі запідозрили в дитини паразитів.

— З третього разу знайшли в аналізі калу одну цисту лямблії. Виписали складне лікування у три етапи. Через таблетки посадила дитині імунітет. Рік не виходимо з лікарень. Постійно гайморит. Тепер лікарі кажуть, що не треба було пити скажених ліків від лямблій, — розповідає Наталя Місько.

Лямблія потрапляє в організм через брудні руки або воду з джерел, річок і озер. Розноситься із фекаліями людей і тварин. Викликає здуття живота та біль у кишківнику. Лямбліоз триває два-шість тижнів, інколи минає без симптомів.

— Найперша ознака — хронічний пронос. Коли він триває довше семи днів, треба здати аналіз калу. Пронос може також свідчити про дизентерію, сальмонельоз і навіть тиф, — говорить харківський терапевт Олександр Рильцов, 37 років. — Аналіз крові з вени на антитіла може не підтверджувати лямбліозу, а вказувати на давній контакт із паразитом. Може, й 20-30 років тому. Ми всі в дитинстві гралися у пісочниці, більшість ковтали цисти лямблій і ставали носіями лямбліозу. Його треба лікувати, лише коли дитина може заразити інших.

Лямбліоз важко вилікувати, зауважує 42-річний Дмитро Хмельнов, науковий співробітник столичного Інституту епідеміології та інфекційних хвороб:

— Потрібно кілька курсів лікування, і воно не гарантує одужання. Якщо цисти лямблій знаходять у хворих із хронічними запаленнями у жовчних шляхах чи дванадцятипалій кишці, необхідно лікувати, навіть якщо немає симптомів. Бо паразити можуть загострити недугу. Так само мають пролікуватися люди, які працюють із продуктами, продавці. Адже лямблії передаються через їжу. У селян часто виявляють лямбліоз. Якщо він не проявляється, його не лікують, тому що під час роботи на городі можна заразитися знову.

×