— У сина за тиждень тричі болів живіт. Педіатр назвав це хронічним апендицитом. Призначив знеболювальне, але стан не покращився, — розповідає Юлія Богданець, 34 роки, з міста Малин Житомирської області. — Показала дитину хірургові, тоді вже апендикс запалився. Ще пару годин — і довелося б оперувати перитоніт.
Видалення апендикса провели лапароскопічно — через маленькі надрізи. За добу пацієнт підводився з ліжка. Першого дня пив воду. Далі дозволили суп і кашу. На четвертий день виписали. Рани на животі швидко загоїлися. Шрамів майже не видно.
Розрізняють гострий і хронічний апендицит. Перший буває через удари в живіт або через їжу. Наприклад, коли шматок горіха чи кісточка винограду перекриває вхід апендикса. Під час гострого стану орган запалюється, виникає різкий біль, при хронічному — симптоми слабші. Спочатку спазми відчуваються біля пупка і переходять у правий бік живота. Поступово людина звикає до болю. Він може посилюватися при кашлі й фізичних навантаженнях.
— Від будь-якого апендициту можна померти. Рано чи пізно апендикс запалиться, — розповідає Марія Попова, 56 років, столичний дитячий хірург. — Пізнє звернення в лікарню — біда невідкладної хірургії. Дитину з болем у животі обов'язково має оглянути хірург, не пізніше 6 годин від початку нападу. Але кожен п'ятий пацієнт поступає до нас після закінчення доби.
Від хронічного апендициту дитина стає млява, скаржиться на біль у правому боці. Відмовляється від їжі, вередує. Може бути нудота, блювота. Підвищується температура. Не всі ці симптоми повинні бути. Але як тільки заболів справа живіт, треба зробити ультразвукову діагностику, загальні аналізи крові й сечі. Хронічний апендицит не оперують, але людину часто оглядають. Щоб під час загострення не згаяти часу й вирізати апендикс.
— Нерідко буває пронос. Він і збиває з пантелику педіатрів. При розладі шлунка малюка показують інфекціоністу. Лікують, це змазує симптоми, а поліпшення немає. Коли викликають хірурга, доводиться оперувати перитоніт.
Якщо в апендикса нетипове розташування, верхівкою він може подразнювати сечовий міхур. Тоді дитина часто мочиться. Скаржиться на біль під час сечовипускання.
— Не втомлююся повторювати батькам — не лікуйте дитину самостійно. Очисна клізма, знеболювальні таблетки можуть погіршити ситуацію. А грілка на животі дає тепло, через яке в апендиксі збирається гній.
Хронічний апендицит буває і в немовлят через вроджені вади розвитку. Рекомендують вирізати апендикс, поки дитині не виповнився рік.
3 
35413
Коментарі