Леонід Щербаченко, 25 років, вчиться на лікаря-реабілітолога у столичному університеті "Україна" в групі глухих студентів. У дитинстві хлопець перехворів грипом і майже втратив слух. Нині він чує завдяки слуховому апарату. І заново вчиться говорити.
Симпатичний шатен вітається, повільно вимовляючи слова. Леонід призначив зустріч у кабінеті сурдопедагога Центру слухової реабілітації "Аврора". Тут він займається двічі на тиждень, щоб навчитися розрізняти звуки та правильно вимовляти слова.
— Неврит слухового нерва розвинувся після тяжкої застуди, — розповідає Леонід. Він поспішає, чути лише приголосні звуки. Але жестами дублює сказане. Сурдопедагог Наталія Козак, 47 років, просить хлопця говорити повільніше і перекладає мову жестів. — Тоді ми жили в Сибіру. Через три роки переїхали в Крим, до маминих батьків, щоб я більше не хворів.
У п"ять років Леонід отримав перший апарат за державний кошт, але з ним хлопець чув лише шум, а слів розібрати не міг. Другий — уже правильно підібраний "Отікон", купив два роки тому.
Однак, щоб говорити, самого апарата виявилося замало. Потрібно навчити вухо слухати, а голосові зв"язки — розбірливо вимовляти. А це можливо лише на заняттях із сурдопедагогом.
— Апарат — не чарівна паличка, — зауважує Наталія Михайлівна. — Треба багато працювати, щоб відновити вухо, навчитися розмовляти та інтонувати мову.
Лікарка каже, Леонід — її найкращий учень за 25 років роботи. Хлопець уже розрізняє музику по радіо, у плеєрі, чує дзвінки телефона та від вхідних дверей, розмовляє з людьми, скуповується у магазинах.
— Раніше він писав на папері, що хоче купити. Я запропонувала вимовляти прохання вголос, це ж додаткове тренування. Через тиждень Леонід прийшов щасливий — продавці його зрозуміли.
Зараз основна проблема — чітка вимова звуків, особливо "с" та "ш". Він їх у словах не чує, тому й не вимовляє.
— Погано, що в Києві він мешкає разом з глухими юнаками, в групі теж усі розмовляють жестами, — розповідає сурдопедагог, — лише двічі на тиждень він практикується в усному мовленні. Цього замало.
А ще треба другий слуховий апарат, з двома він чутиме на 40% краще. Поки що Леонід зміг придбати лише один.
Слухові апарати не купуйте в аптеці
Лікарі кажуть, що дитина починає сприймати звуки протягом перших місяців після народження. І якщо вчасно не виявити ваду слуху, малюк не навчиться говорити, відставатиме в інтелектуальному розвитку.
Найважливіше до шести місяців установити, чи є у дитини порушення слуху. Це може зробити лікар-сурдолог (бо часто хвороба починається без болю, і отоларингологові не завжди вдається її виявити). Але сучасне аудіологічне обладнання дозволяє визначити стан слуху навіть у новонароджених, сліпоглухих.
— Якісний слуховий апарат, підібраний та настроєний індивідуально, забезпечить розбірливість мовлення, — пояснює В"ячеслав Федорук, 47 років, головний лікар Центру слухової реабілітації "Аврора".
— Є думка: що потужніший слуховий апарат, то кращий, — каже В"ячеслав Едуардович. — Однак важлива не потужність апарата, а розбірливість мовлення. А через дуже голосний звук людина може ще гірше почуватися, недуга прогресуватиме.
Купувати такі прилади в аптеці або магазині не варто, каже Федорук. Лише у спеціалізованих центрах — індивідуально, враховуючи стан слуху, вік людини, супутні захворювання.
Коментарі