30-річна Орися із Закарпаття рахує тільки до 10 й грається ляльками. Говорить простими реченнями на побутовому рівні. Увесь час їсть.
— Вона cхожа на Кінг-Конга. Якщо їй щось захочеться, стає некерована й небезпечна для мами, бо важча за неї на 30 кілограмів, — каже лікар-невролог Уляна Лущик, 48 років. — Орисю лікую 10 років, і хотілося би зняти про неї фільм, аби батьки бачили, що стане з їхніми дітьми, якщо не будуть лікувати мінімальні відхилення чи уповільнення розвитку мозку. Часто надіються й кажуть, що переросте.
Орися народилася здоровою, але в 1,5-річному віці стала свідком сварок батьків і пережила стрес. Усе, що відбувається навколо, дитина розуміє навіть у рік. Пережите залишається в пам'яті й блокує розвиток мозку.
— Маю пацієнтку, яка в рік разом із мамою потрапила в аварію. Дитина не постраждала, але злякалася й замкнулася. Через отримані травми маму часто забирала "швидка". І якщо дівчинка не бачила її у кімнаті, то зчиняла крик. У 1,5 року не розмовляла. Спочатку вгамували її, зняли страхи. До школи дитина пішла із запізнення на рік, але як повноцінна учениця. Хоча мала діагноз аутизм — глибока затримка розумового розвитку. Дитина закінчила чотири класи, вчиться на "відмінно", й педагогічна комісія зняла її діагноз. Якби батьки вчасно не привели доньку й не дотримувалися всіх рекомендацій, то дівчинка була б розумово відсталим інвалідом.
Чи є відхилення в розвитку мозку, видно з першого місяця життя. Дитина має всміхатися, чути, впізнавати батьків. Якщо вона погано спить, їсть, кричить, то це сигнал, що є проблеми. У шість місяців дитина повинна сидіти, в рік казати окремі слова, а до 1,5 року бути самостійною — ходити, говорити прості речення, сідати на горщик.
— Знаю батьків, у яких діти в 3-4 роки не розмовляють, а вони чекають, що вона переросте. У кращому випадку ведуть до логопеда, якщо є вади дикції. Насправді це проблеми із розвитком мозку. Треба відновити його функції. Найважливіше не пропустити момент, бо мозок розвивається до 18 років, і що доросліша дитина, то важче її лікувати.
Затримка розумового розвитку може перейти в ДЦП, епілепсію чи олігофренію. Недуги найчастіше починаються через розлучення батьків. Дитина переживає стрес, замикається, стає відлюдькуватою.
— Удвічі, а то й утричі важче переживає розлучення батьків, ніж вони, бо не розуміє, що відбувається. Коли мама знову виходить заміж, у дитини починається роздвоєння особистості. До шизофренії може призвести факт, що є справжній батько і теперішній мамин чоловік. Ніби є два тата й дві манери поведінки з ними. Були випадки, коли доводилося робити психокорекцію всій родині.
Коментарі