— Воно кусається, як собака. Так сильно, що аж очі вилазять. Спочатку тіло поблідло, а потім у деяких місцях почало чорніти, смердіти. Гнояки набрякли завбільшки як палець, — розповідає 38-річна Світлана, жителька одного з райцентрів на Тернопільщині. Чотири роки тому в неї діагностували хворобу Моргелонів.
2003-го Світлана їздила на заробітки до Польщі. Потім у Тернополі торгувала секонд-хендом.
— Шість років тому почала слабнути. Могла йти по вулиці — раз, і ноги не слухаються. Спухли коліна, потім усе тіло. Почали чесатися обличчя, руки, статеві органи. Шкіра вкрилася гнояками. Я відчувала напади пекучого болю, не могла спати. Ендокринолог у Тернополі прописала уколи глюкози. Від них зараза ще більше розрослася по тілу. Мене відправили в обласну психлікарню. А там сказали, що я — шизофренічка, хотіли закрити. Батько ледве витягнув.
Світлана покинула роботу, від неї пішов чоловік.
— Спасалася холодним душем: могла по пару годин у воді сидіти. Але найбільше помагало хозяйственне мило. Натирала його в відро, гарячою водою розводила і сиділа в розчині, — каже Світлана. — Бувало, коли ішла в душ, чоловік мені воду перекривав. Кричав: "Вилазь, що ти собі придумала?" Потім виїхав від нас із дочкою.
Учені Тернопільського медуніверситету діагностували хворобу Моргелонів. Її почали досліджувати професори Михайло Андрейчин, Володимир Бігуняк і доцент Василь Дем'яненко.
— Під час обходу в інфекційному відділенні побачив в однієї пацієнтки на руках гнояки. Вона скаржилася, начебто під шкірою в неї повзають глисти. Лікарі дали зрозуміти, що в неї психічні відхилення. За кілька хвилин принесла на папері коричневі волоконця, які витягла з гнояка, — говорить Михайло Андрейчин, 71 рік.
Аналізи показали фахівцям з обласної санепідемстанції, передали зразки на кафедру паразитології в Харків. Ніхто не міг сказати, що це таке.
— Ми взялися переглядати в інтернеті американські наукові роботи. Порівнявши симптоми, дійшли висновку, що маємо справу з хворобою Моргелонів. Американські дослідники припускають, що її могли спричинити генетично модифіковані продукти, дослідження у сфері нанотехнологій або військові хімічні експерименти. Але у їхніх версіях багато фантазій. Припускаю, що її збудником є мутований вид грибів, який з'явився через погіршення екології.
Спори легко поширюються через посуд, одяг, можливо, речі із секонд-хенду.
— Гриб-шкідник починає розмножуватися і утворювати волосинки. Вони розростаються та намагаються прорватися крізь шкіру. Свербіж і біль нестерпні. Один пацієнт, майстер із ремонту кухонної техніки, розповідав, що припікав гнояки гарячою праскою, інший — розжареним на вогні залізним прутом, — розказує Михайло Антонович.
Тернопільські лікарі діагностували понад 20 випадків недуги.
— Переважно це люди 30-50 років. Серед них є далекобійники, підприємці, лікар і медсестра. Сімейних одиниці. Це не чума і не холера, яка стрімко передається від людини до людини. Жоден із медиків, які контактували з недужими, не захворів. А більшість пацієнтів хвороба довела до злиднів. Одна жінка з Тернопільщини відмовилася лягати в лікарню. Поїхала на заробітки до Італії, бо лікування коштує близько 1000 гривень на місяць. Частково наші медики лікують таких пацієнтів за власні гроші.
Після одужання гнояки загоюються. На шкірі залишаються білі плями або келоїдні рубці. Доводиться звертатися до пластичного хірурга.
У світі недуга Моргелонів стрімко поширюється. Торік переважно в південних американських штатах — Каліфорнії, Техасі, Флориді зареєстрували 12 тис. хворих.
— Прочитав у інтернеті, що в США створили центр дослідження хвороби Моргелонів. Начебто уряд профінансував його на 12 мільйонів доларів. Але іноземні дослідники не поспішають оприлюднювати результати своїх досліджень. А наша держава на вивчення цієї недуги коштів не виділяє, — додає Михайло Андрейчин.
Це можуть бути грибки
Головний паразитолог України 54-річна Катерина Бодня за 10 років пригадує кілька пацієнтів із підозрою на хворобу Моргелонів.
— У них після обстеження виявляли токсоплазмоз, токсокароз. Лікували, і симптоми свербежу минали. Це можуть бути грибки або різновиди підшкірних глистів личинкової форми. Коли не знають, що саме, припускають хворобу Моргелонів. Але її існування поки що ніхто не довів. Хворий відчуває свербіння, а під шкірою нічого не виявляють.
Катерина Бодня говорить, що матеріал, який недужі дістають з гнояків і приносять на аналіз, — це частинки шкіри.
Коментарі