Що таке залежність від людини і як її позбутися

Залежністю керує страх. В його основі - низька самооцінка і недостатня віра у власні можливості.

Не всі люди схильні до залежності, пише на своїй сторінці у facebook психолог Єгор Тополов.

"Цей "цінний сувенір" - залежність від людини бере початок у ранньому дитинстві, коли дитина недоодержує увагу одного або обох з батьків. Найчастіше так відбувається, коли батько чи мати допізна на роботі, працюють за кордоном або йдуть із сім'ї. Дитина залишається одна або з кимось, кого їй емоційно мало. Вона нудьгує, переживає, плаче, "програмуючи" себе на наступне: "Одному мені погано, нудно і страшно. Для відчуття повноцінності мені завжди потрібна інша людина", - пояснює психолог.

На роль іншої людини вибирають когось зовсім недосяжного, непостійного або "нормального". Втім останнього можна несвідомо підштовхнути до того, щоб він пішов.

"У минулому особи, залежні від інших, спочатку "підсаджені" на якусь небезпечну емоцію - страждати і отримувати від цього задоволення. Такі люди можуть любити людину тим сильніше, чим важче вона їм дістанеться і чим більше нервів вимордує. А якщо розлучиться з нею, то ще не один рік може пережовуючи свій біль і таємно боячись нових відносин", - пише фахівець.

Коли дитина не отримує досить любові і турботи від батьків, то в дорослому віці намагається "заслужити" цю любов у когось іншого.

Фахівець дає кілька порад, як подолати таку залежність.

1. Визнати власну схильність до залежності і почати працювати над цією проблемою.

2. Проаналізувати найістотніші ситуації, коли людина відчувала залежність від іншого.

3. Спробувати відстежити, яка емоція домінувала у відносинах і спілкуванні. Іншими словами: що ви найчастіше відчували у спілкуванні з цією людиною. Більшість залежних людей "підсаджені" на ігнорування, змагальні моменти, які вимагають домагатися партнера.

4. Тверезо оцінити, наскільки це здорова емоція. Відповісти собі на запитання: "Щастя може так відчуватися? Чи хочу я на таких підставах будувати партнерство?". Висновки допоможуть з наступними кроками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке синдром Пігмаліона і чим він небезпечний

5. Потрібно підвищувати власну самооцінку і прагнути до внутрішньої цілісності.

6. Отримувати новий досвід і вдосконалювати навички здорової незалежності з новими людьми, не боячись бути покинутим.

7. Бути уважним і чуйним у стосунках. Відстежувати і помічати, наскільки тобі в них комфортно. Відразу говорити про свої почуття і переживання, чути партнера, прагнути до компромісу. При несприятливому розвитку відносин - не боятися вийти з них першим.

×