Більшість жінок повторюють сімейний сценарій своїх матерів та бабусь

70 відсотків українських жінок страждають від насильства в сім'ї, стверджують правоохоронці. За словами психологів, жінки намагаються тримати в таємниці знущання чоловіків.

"В нашому менталітеті таке: "Бог терпів і нам велів". Тому спрацьовує стереотип "не виносити сміття з хати". Фасад і марку благополучної сім'ї намагаються зберегти будь-якою ціною і робити вигляд, що нічого не відбувається. Це більше стосується заможних та інтелігентних сімей, які живуть за високим парканом. Чоловік має статус в суспільстві і прагне до ідеальної сім'ї, - каже вінницький практичний психолог 49-річна Ольга Мородецька. - Господар той, хто має гаманець. Жінка живе у золотій клітці, але терпить, бо боїться втратити, що має. Їй страшно навіть подумати, що не матиме власних грошей, житла."

Жінки зазвичай терплять образи та легкі побої. Коли отримують важкі травми, тоді важко приховати сімейні проблеми.

"Як чоловік скривдив раз, буде другий. Коли дружина змовчить, вилазить їй на голову і в хід ідуть кулаки. У жінки є вибір. Інше питання, коли він її не влаштовує. Для початку для підтримки слід мати телефони психологів, міліції та соціальних служб, - додає психолог. - Часто чоловіки виправдовуються, що їх провокують жінки. Насправді так мають право гадати лиш алкоголіки. Аби щось доказувати, їм треба проспатися. Там ні з ким говорити: як об стінку горохом".

Причину, чому чоловік так агресивно поводиться з дружинами, варто шукати в родинних коріннях. У 90 відсотків жінки повторюють сімейний сценарій своїх матерів та бабусь.

"Якщо батько бив матір, не виключено, що і донька матиме таку ж долю. Вона більшого і не знала. Бачила, як мати терпить і вона терпітиме. Для неї насилля є нормою життя в сім'ї. Та в першу чергу має подумати за дітей. Фізична агресія батька повчає їх розв'язувати будь-які конфлікти таким чином, — зауважує Ольга Іванівна. - Досі згадую жінку, яка вісім років терпіла кулаки. З чоловіком вела спільний бізнес. Виховували двох дівчаток. Чоловік випивав і розпускав руки. Просила кинути, а він все говорив: "не лишай мене цієї радості". В один день кинула всі блага і втекла від нього. Зібрала речі і на своїй батьківщині поселилась у подруги. Діти призвичаїлися у новій школі, хоча спочатку було важко. Сама знайшла роботу, чоловіка. А колишній жалкує і досі, що втратив сім'ю".