Найкраще приймається восени
— Грушками займаюся з десяток років. Як тільки купив дачу під Києвом. Саджанці приймаються добре, гарно плодоносять і врожай продається швидко, — говорить Василь Войтюк, 49 років, із села Халеп'я Обухівського району Київської області. — Найбільша гордість моєї ділянки — груша Кюре.
Це зимовий сорт із плодами 250–300 г. Вони продовгуваті, жовті, без кислинки. Пахнуть дюшесом, соковиті. На кожному плоді є характерна поздовжня іржава смужка. М'якоть біла масляниста. Дерево має широку крону. Плодоносити починає на шостий рік після посадки. Якщо на айвових підщепах — на четвертий рік.
— Коли купував, порадили вибирати грушу на айвовій підщепі. Тоді вродить із дерева не 20 кілограмів, а майже 50. І плоди важитимуть 400 грамів. Цього не добитися жодним підживленням на звичайному саджанці.
Садить у жовтні кілька сортів, щоб запилювали один одного — для збільшення урожаю. Перевіреними називає осінні сорти Велеса та Дюймовочка. В них плоди вдвічі менші за Кюре, але солодкі. Зберігаються в погребі до грудня.
— Груші — зерняткові дерева. Такі краще приймаються восени, на відміну від кісточкових. Земля ще зберігає тепло, а навесні до висадки часто не встигає прогрітися. В осінніх саджанців краще розвинуте коріння.
У них напровесні всі сили йдуть на ріст. Випереджають у розвитку дерева весняної посадки на 20 днів.
— З часом садіння треба орієнтуватися на клімат. Для центральних і західних областей — до середини жовтня. У південних регіонах — до середини листопада.
Вибирає сонячну й провітрювану ділянку, щоб добре просихала після танення снігів. Місце має бути із глинистими та суглинними ґрунтами. Вони багаті мінералами, від яких дерево швидко ростиме.
— Для посадки груш важливий розмір ями. Завглибшки має бути 60 сантиметрів, а в діаметрі — не менше метра. Саджу так, щоб кореневу шийку не засипати землею. Вона може запріти й дерево хворітиме.
Після цього поливає, щоб земля просіла. Тоді підсипає ґрунтом. Мульчує торфом або перегноєм, шаром завтовшки 5–7 см.
3 
1
Коментарі