Столичний педагог Тетяна Новікова протягом 15 років викладає у молодших класах середньої школи. Рік тому в одному освоїла методику пісочної терапії — малювання на піску. Вважає, що пісочні установки треба поставити в кожній школі. Це сприятиме розвитку дитячої творчості, допомагатиме боротися з комплексами.
Пані Тетяно, як пісочна терапія впливає на дітей?
Найперше — допомагає боротися із психологічними проблемами. Також — розвиває фантазію, творчість. Малюючи на піску, дитина отримує можливість створювати символи. Їх наша психіка відтворює спонтанно. Найперші символи дитина створює, спілкуючись із матір'ю, а пізніше — з однолітками, і коли пізнає світ. Зазвичай як діти, так і дорослі, малюють в уяві символи частіше, коли мають психологічні труднощі. Коли їх щось хвилює, коли не можуть справитися з якоюсь ситуацією, не можуть знайти вихід. Якщо діти не можуть вилити назовні ці проблеми у творчості, психіка починає хворіти. Тоді на допомогу приходить пісочна терапія.
Чим метод відрізняється, скажімо, від звичайного малювання фарбами, олівцями?
Пісочна терапія — дуже символічна. Це його головна перевага. Малюнок олівцем — точний і чіткий, а на піску — чисто умовний, з тимчасовими кордонами. Його можна легко стерти і відразу ж замінити іншим. Давно перевірений метод позбавитися страхів — намалювати те, чого боїшся і спалити листок. А тут нічого палити не треба. Намалювавши злого духа чи когось, від кого дитині страшно, можна все м'яко стерти і на тому ж місці збудувати протилежний, позитивний персонаж. Він зафіксується у дитини надовго. Пісок приємний на дотик, і це теж заспокоює. Пісок може бути різних кольорів, і це дає радісні емоції. Дітям можна малювати навіть на меленій каві. До того ж, вона має чудовий аромат.
Як зазвичай проходить сеанс пісочної терапії?
Щоб сеанси пісочної терапії мали ефект, з дітьми має працювати педагог. Не можна просто сказати — сидіть, малюйте. Це не подіє. Так само не можна вказувати, керувати процесом. Із дитиною треба бути на рівних правах. Спершу дитина малює, що хоче сама. А потім ці малюнки розбирають разом із фахівцем. Можна на ходу придумати про них цікаві історії, можна обіграти різні ситуації. Під час процесу малювання дитина має отримувати підказки, як діяти в житті. А творча атмосфера сприяє тому, що дитина відкриває для себе і педагога те, чого не відкрила б в інший час. Також така форма занять допомагає швидше знайти відповіді на питання, що дитину хвилюють. А головне — щоб ці відповіді закріпилися у мисленні.
Чи вже були у вашій практиці випадки, коли малювання на піску дійсно допомагало дітям позбутися страхів, комплексів?
Звісно. Я сама зробила і принесла пісочну установку в дитбудинок. То дітей з перших хвилин не можна було від неї відірвати. Всі прагнули зобразити на піску щось своє. І спершу це були якісь негативні образи, сумні обличчя. Потім ми ці образи разом з дітьми розбирали, аналізували. Я давала поради, як діяти. Після цього діти заводили нових друзів. Не боялися спілкуватися. Краще ставилися до вихователів, мали менше конфліктів. А ще їздила з такою установкою у школу на Київщині, де багато дітей з неповноцінних сімей, з родин алкоголіків. Після 5 сеансів терапії одна дівчинка розповіла, що раніше не хотіла йти після школи додому. Там її чекала мама, яку покинув чоловік. Жінка почала випивати, зривала злість на дитині. Раніше дитина теж реагувала злістю на злість. А коли полюбила малювати, то більше до мами усміхалася, на агресію не реагувала. Якось мама в чергове на неї накричала, а та каже — мамо, ходім малювати. Та просльозилася, зрозуміла, як до доньки роками погано ставилася. Тепер вони — не розлий вода. Таких випадків насправді багато.
1 
1
Коментарі