Як підібрати слова підтримки для згорьованих близьких

Правильні слова можуть заспокоїти, підбадьорити та полегшити стрес, ось тільки знайти їх буває дуже складно.

Тут головне — пам'ятати, що підтримка — це не детальний розбір дій у конкретній ситуації (звісно, якщо вас не просили такої скласти) і точно не звинувачення "з кращих спонукань", пише glamour.

Нижче ми наведемо кілька прикладів, як не варто втішати близьких, щоб не зробити гірше, і як втягнути у слова щире співчуття та бажання допомогти.

Що не варто говорити близьким

Почнемо з того, що з більшою ймовірністю засмутить або розлютить близьку людину. Уникайте таких фраз у своїй втішній промові.

Ти сам вибираєш, про що думати і що відчувати. Просто не згадуй про погане, помедитируй чи книжку почитай.

Ступінь відповідальності людини за свої думки та почуття – це спірне питання.

Реакція на зовнішні події залежить від особливостей нервової системи, попереднього досвіду і навіть стану організму в конкретний момент — гормональних коливань, кишкової мікрофлори, рівня запалення та багато іншого.

Людина не за своєю волею заганятиме себе в депресію і продовжуватиме поганий настрій. Якщо вона це робить, є причини. Просто ви про них не знаєте.

Заявляючи про відповідальність за свої думки та почуття, ви ніби натякаєте людині, що вона сама винна у своїх проблемах, знецінюєте страждання та пропонуєте "простий", а насправді — неможливий у багатьох ситуаціях сценарій.

Та тобі гріх скаржитися! Є люди, яким набагато гірше, і нічого – живуть.

Коли проблеми виникають у нас, решта світу віддаляється і втрачає значущість.

Так, є люди, яким гірше, але яке це має значення, коли тобі погано?

Нагадуючи про чужі проблеми, ви, по-перше, знецінюєте страждання близької людини, а по-друге, апелюєте до її почуття провини. Не робіть так.

Подумай про своїх рідних – їм зараз теж погано.

Коли людина потрапляє у складну ситуацію, страждає не лише вона, а й її близькі. Особливо діти, яким потрібен функціональний батько, впевнений у своїх діях та світлому майбутньому.

Але нагадувати про це — найгірше, що можна зробити. Якщо людина емоційно виснажена і перебуває у постійному стресі, вона просто фізично неспроможна

спілкуватися, піклуватися і віддавати любов як раніше. А нагадування про це лише посилить почуття провини.

Тобі просто треба розпочати займатися спортом. Це допомагає менше переживати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи варто брати дітей на похорон рідних: що кажуть психологи

Я щиро переконана, що хороше тренування знижує тривогу і надає сил. Мені постійно хочеться сказати тим, хто скаржиться, тривожиться або засмучений: "Просто зроби інтервалку, і на один вечір будеш спокійний як слон". Але це поганий спосіб підтримати. Він не працює. Я знаю, бо пробувала.

Кожен має свій шлях до спорту, і він рідко починається в погані часи.

Щоб сформувати звичку до тренувань, отримувати від них задоволення та зрозуміти, що рух рятує від поганих думок, може знадобитися кілька років. А людині погано зараз.

×