Вже 17 років працюю з дітьми. Практично кожна дитина чогось боїться, і це нормально. Найголовніше, щоб страхи не дошкуляли дитині, не впливали погано на її психологічний стан. Адже тоді й навчання страждає, і проблеми у відносинах із батьками виникають, - каже шкільний психолог 40-річна Тамара Хінкулова з Києва.
Наскільки сильно дитина чогось боїться, залежить в першу чергу від ситуації в родині, від батьків. Комплекси і неврози у дитини виникають, коли їй не вистачає спілкування з мамою чи татом. І ніякі комп'ютери у цьому не допоможуть, не замінять живу людину.
Деякі страхи залежать від віку дитини. У дітей від 1 року часто буває неспокій через гучні звуки, через відсутність поряд матері. Дитина навіть відчуває, коли у матері поганий настрій. У 2 роки дитина може боятися темноти, самотності і болі. У 3-4 роки бояться того, що намалювала їхня уява. Лякаються монстрів під ліжком, привидів у коридорі. У 6-7 років бояться, що помруть самі або хтось із родини. Бояться небезпечних ситуацій. Усі ці страхи — норма для такого віку дитини.
Психологи довели: страхи у дітей виникають, якщо вони не отримують необхідне для їх віку фізичне навантаження, мало рухаються і мають однотипне дозвілля.
Якщо жінка чи чоловік у родині часто кричить і свариться, дитина точно матиме постійний страх, перебуватиме в напрузі. Сварки у сім'ї теж ведуть до дитячих страхів. Дитина не до кінця розуміє, що ж таке відбувається у родині, і ця невідомість її дуже лякає.
Побороти дитячий страх допоможе арттерапія. Нехай дитина намалює свій страх, подивиться на нього. За допомогою малюнка дитина виплесне назовні емоцій страху, які до цього тримала в собі. Можна навіть спалити малюнок, тоді метод подіє значно краще. Можна порвати його на мілкі шматки.
Якщо дитині не подобається малювати, нехай зліпить свій страх із пластиліну. Фігурку потім теж треба знищити, зім'яти.
Щоб подолати страх разом, придумайте із дитиною казку про її страх. Закінчіть розповідь тим, що головний персонаж перемагає усі страхи.
3 
1
Коментарі
2