Японські діти зібрані, організовані та виховані. Перебуваючи в Японії, ви не побачите на вулиці капризного малюка, який у супермаркеті смикає маму за рукав і слізно випрошує іграшку. А все тому, що японські мами володіють секретними прийомами виховання.
Про те, як виховують дітей у Японії і чому слід повчитися у японських жінок. пише kolobok.ua
Секрет перший: "амае"
В Японії віддавати дітей в садок до 3 років не прийнято, так само як і передоручати їх виховання бабусям чи няням. До цього віку малюк представляє одне ціле з мамою: вони разом сплять, мати тривалий час носить його на собі в слінгу. Також не прийнято малюків-дошкільнят в Японії лаяти. Для матері її дитина ідеальна і вона приймає з любов'ю і терпінням усе, що вона робить.
Такий підхід до виховання дитини далекий від уседозволеності, як прийнято вважати на Заході. Він формує у дитини відчуття своєї потрібності, що вона улюблена і хороша. І їй дуже не хочеться руйнувати цей образ і засмучувати маму. Це і є "амае". Перекласти це слово можна як "прихильність", "залежність від любові ближніх". Воно і є основою стосунків між батьками та дітьми: малюки можуть повністю покладатися на батьків і не хочуть їх розчаровувати, а люди похилого віку отримують турботу від дорослих дітей.
Секрет другий: "ікудзі"
Багато хто чув про японську систему виховання "ікудзі". У ній записано: "Дитина до 5 років - бог, до 15 - слуга, з 15 - рівний. Але багато хто не розуміє, про що насправді в ній йдеться.
До 5 років щодо дитини застосовується правило "амае". На першому етапі малюка оточує безумовна любов і підтримка. Вона не пропадає і на другому етапі. Коли дитина стає старшою, починається її соціалізація, коли вона має усвідомити, що інтереси суспільства вище за інтереси конкретної людини. Батьки допомагають їй зайняти в суспільстві своє місце.
У японських школах, де значну роль займає не лише освіта, а й виховання, повністю відсутня конкуренція. Дітей не прийнято порівнювати один з одним і ставити когось вище за інших. Дух суперництва відсутній і на шкільних спортивних змаганнях.
На третьому етапі дитину сприймають як повністю сформовану особистість. Виховувати її вже пізно, залишається пожинати плоди.
Секрет третій: традиційні сімейні цінності
Хоча вихованням дітей здебільшого займається мати, велике значення надається спілкуванню малюка зі старшими членами сім'ї - бабусями, дідусями та іншої ріднею. Кровні узи в Японії дуже важливі. Сім'я - це місце "амае", тому дитина завжди відчуває надійний тил, захищеність, турботу і любов. Стосунки між поколіннями тут дуже теплі, і прийнято звертатися за порадою до людей похилого віку.
Секрет четвертий: особистий приклад
У книзі Ікено Осама "Японія. Як її зрозуміти" описується цікавий експеримент. Японських та європейських матерів попросили зібрати разом із дітьми пірамідки.
Японські мами показали дітям на особистому прикладі, як це робиться, а потім попросили зібрати. Якщо у дитини не виходило, показували ще раз. А європейські мами просто докладно пояснювали дітям, як це робиться. А потім вимагали від них, аби вони зібрали пірамідку самостійно.
Японські матері нічого не вимагають від дітей безпосередньо.
Секрет п'ятий: виховання почуттів
Щоб жити в суспільстві, потрібно поважати почуття і цінувати інтереси інших людей. Так вчать дітей японські мами. Показують це на особистому прикладі. Тобто, вони поважають і цінують почуття і інтереси своїх дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 емоцій, які потрібно подарувати дитині влітку
Також при вихованні вони часто задіюють емоційну складову. Наприклад, якщо дитина ламає іграшку, мати не стане соромити її, говорити, що вона чинить погано, а іграшка коштує дорого. Вона скаже так: "Дивись, іграшці боляче, вона буде плакати".
Часто саме батьки прищеплюють своїм дітям комплекси і погані звички. Перевірте себе за наступним списком, аби вчасно внести зміни в своєму житті.
Коментарі