Субота, 04 липня 2020 01:35

4 психологічні травми дитинства, які ламають нам життя

  Дуже важливо вже в дорослому віці навчитися розуміти причини того чи іншого сценарію вашої поведінки.  Фото: pixabay
Дуже важливо вже в дорослому віці навчитися розуміти причини того чи іншого сценарію вашої поведінки. Фото: pixabay

Комплекси дорослих людей сягають корінням в глибоке дитинство. Адже саме в цьому тендітному віці людина найбільш вразлива. Дитина беззастережно вірить значимим людям і не вміє фільтрувати інформацію, яка проникає безпосередньо в її підсвідомість.

Дуже важливо вже в дорослому віці навчитися розуміти причини того чи іншого сценарію вашої поведінки. Навчившись усвідомлювати свої і чужі комплекси, ви зможете краще розуміти себе і адекватніше реагувати на поведінку оточуючих, коректніше оцінювати свої реакції і, можливо, навіть прийдете до того, що зовсім позбудетеся установок, які заважають жити, пише marieclaire.ru.

Комплекс жертви

Сценарій, що часто зустрічається, коли людина постійно бідкається, але при цьому завжди ставить чужі інтереси вище за свої, діє на догоду іншим людям, всупереч своїм інтересам і іноді навіть здоров'ю. Така жертва часто використовує цю стратегію поведінки для отримання уваги і маніпулювання оточуючими.

Дитячі травми, через які це відбувається: швидше за все, в далекому дитинстві батьки показали, як сильно вони заради дитини стараються, як втомлюються, як їм важко її ростити. Мами, які потребують щохвилинної вдячності за все, або бабусі, які вселяють дитині як важливо, що скажуть про неї сусіди. Всі подібні спроби приструнити дитину можуть призвести до того, що вона швидко зрозуміє: перше – що сусід важливіше, ніж її власні бажання і почуття, і треба всім догоджати, друге – що якщо ти щось комусь робиш, то потім можеш маніпулювати цією людиною скільки завгодно.

  Фото: pixabay
Фото: pixabay

Комплекс неповноцінності

Це коли людина постійно відчуває, що вона недостатньо хороша сама по собі, наприклад, для відносин з красивою дівчиною і намагається компенсувати свої недоліки (які найчастіше сама собі придумала) зовнішніми атрибутами (велика машина, будинок). Все найкраще і найдорожче, як правило, зовсім не приносить щастя їх власникам, але зате голосно кричить про те, що людина закривається усім цим від своїх почуттів, від боязні бути недостатньо хорошою.

Що ж було в дитинстві? Як правило, дитинство у таких людей було непростим. Батьки часто порівнювали їх з іншими дітьми, в стилі "подивися, як Ваня грає на скрипці, а в тебе ніякого таланту". Часто дитину принижують і дають їй відчути себе нікчемою. Що для дорослої людини може здатися незначною дрібницею, для дитячої психіки може виявитися травмою на все життя. Мимохідь сказане слово або зневажливий жест на адресу сина або дочки можуть зародити в них цілу бурю таємних емоцій, які згодом виливаються у дорослі комплекси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виховувати дитину, щоб вона самостійно приймала рішення

Комплекс зверхності

Я краще за всіх, розумніший за всіх, я краще знаю як треба, всі навколо дурні. Приблизно такі думки блукають в голові у людини, яка ніяк не дозволяє собі опинитися хоч на йоту гірше за інших. Насправді це зворотна сторона того ж комплексу неповноцінності. Наша психіка так влаштована, що закриває найсильніший біль від нас, і ось в такій химерній формі не дозволяє людині відчувати біль від своїх промахів.

Звідки це взялося? Найчастіше батьки таких дітей не дозволяли їм помилятися, сварили за четвірки і так далі. Сварили наодинці. Але при друзях чи сусідах тато гордо говорив "мій син найрозумніший", а мама зітхала і зворушливо складала долоні. І дитина розуміла, що вона зобов'язана бути найкращою, і не має права на помилку. І її психіка закриває для себе навіть ймовірність такого сценарію. Вона починає вважати себе завідомо правою, а інших дурнями, щоб не відчувати біль від власної недосконалості.

Комплекс Дон Жуана

Такі чоловіки вважають, що чим більше жінок він зачарує, тим більше в ньому чоловічого. Своїми "перемогами" він намагається довести собі та оточуючим, що його всі люблять і хочуть. Насправді під маскою Дон Жуана завжди ховається дуже ранимий маленький хлопчик, який не вірить жінкам, якого зрадили і тепер він забороняє собі відчувати глибокі емоції, щоб уникнути болю і розчарування.

Чому так сталося? Якась значуща жіноча фігура мама/бабуся/вчителька/перша любов), швидше за все, боляче і жорстоко вчинила з його чоловічою гідністю, якимось чином принизила його чоловіче его, посміялася над ним, як над чоловіком, причому зовсім необов'язково мали місце прямі глузування. Іноді хлопчикові досить зневажливого погляду в якійсь важливій для нього ситуації, пов'язаної з його почуттями і емоціями статевого характеру.

Діти, які відрізняються від інших, поводяться не так, як більшість оточуючих, можуть почати думати, що з ними щось не так. У підлітковому віці особистість тільки формується. І в цей момент підліток може відчути, що сильно відрізняється від інших. Так може зародитися думка, що "раз я інший, значить менш гідний". Якщо таким дітям батьки не надають підтримки, існує небезпека, що вони будуть і в дорослому житті вважати, що заслуговують на менше, ніж "нормальні" люди.

Зараз ви читаєте новину «4 психологічні травми дитинства, які ламають нам життя». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода