"Шановний сер, ми прочитали Ваше оповідання, й воно нам сподобалося. Ми не зможемо опублікувати його цього року, бо в даний час ринок забитий дешевою літературою", - читав 27-річний лікар Артур Конан Дойль у листі одного з видавництв, куди надіслав свій перший твір про детектива Шерлока Холмса "Заплутаний клубок". Написаний усього за 20 днів, понад рік блукав лондонськими редакціями. Врешті-решт журнал "Різдвяний щорічник Бітона" надрукував повість 1 грудня 1887 року зі зміненою назвою - "Етюд у багряних тонах".
Автор отримав 25 фунтів стерлінгів гонорару. Ця сума дорівнювала місячному лікарському заробітку Конан Дойля. Літературні критики обійшли увагою появу Шерлока Холмса. Артур Конан Дойль і сам був невисокої думки про повість, називав її бульварним чтивом. Через два роки до лікаря-письменника нарешті прийшла слава - щойно створений чоловічий журнал "Стренд" замовив йому шість детективних оповідань. Завдяки їм тираж видання протягом року збільшився із 300 тис. фунтів стерлінгів до 0,5 млн. Редакція платила авторові на рік 1,6 тис. фунтів стерлінгів - $1,35 млн на сьогоднішні гроші - уп'ятеро більше, ніж давала йому лікарська практика.
Прототипом детектива став професор медицини Единбурзького університету, де навчався Конан Дойль, - Джозеф Белл. Він любив угадувати діагнози незнайомим пацієнтам, розповідати про них лише за непримітними деталями одягу чи поведінки. Цей метод, названий дедуктивним, згодом став візитною карткою літературного героя. Водночас Холмс "успадкував" і шкідливі звички Белла. Він приймає кокаїн та морфін, називає наркотики винагородою за розкриття злочинів.
Шерлок Холмс прожив на сторінках творів до 1920-х.
Засвітили перші неонові лампи
3 грудня 1910 року на технологічній виставці в Парижі до кожної з шести колон портика Великого палацу приставили 12-метровий скляний стовп із прозорим газом неоном. Від електроструму він спалахував яскраво червоними променями. Винахід французького хіміка Жоржа Клода відвідувачі виставки не оцінили. Вони під'їжджали впритул до входу й майже не задирали голів, щоб подивитися на незвичне світло.
Два роки винахідник не мав покупців. Та 1912-го додумався випускати свої лампи у вигляді букв, із яких можна було набрати вивіску чи рекламний слоган. Першим замовником був паризький перукар, який купив коротку вивіску "Неонова перукарня". За вогняними буквами вишукувалася черга замовників.
1923-го Жорж Клод емігрував до США. Там настав його золотий час. За одну вивіску монополіст брав $1,2 тис., або $15 тис. на сьогоднішні гроші. 1931-го в самому лише Нью-Йорку миготіли 600 неонових вивісок. У той же час Москву прикрашала лише одна на весь СРСР - із написом "Сад" над воротами одного з парків.
У середині 1930-х "ліхтарі Клода" з'явились у Львові. Вони, зокрема, підсвічували вежу ратуші та фасад оперного театру. На той час термін патенту Жоржа Клода на лампи закінчився. Його конкуренти саме налагодили випуск фіолетових ксенонових, синіх аргонових і білих криптонових ламп. Традиційно їх все одно називають неоновими.
4 грудня 1938 року в місті Хуст (нині районний центр на Закарпатті) відбувся І з'їзд "Карпатської Січі". Ця воєнізована організація в разі вторгнення чужих армій мала боронити Карпатську Україну, що постала після розпаду Чехословаччини внаслідок Мюнхенської угоди. У січовики брали "кожну фізичну особу української нації, яка довершила 18 літ". Добровольцями зголосилося до 15 тисяч. 14 березня 1939-го січовиків розбили угорці в 30-годинній битві за Хуст. На знімку: командир - "командант" - "Карпатської Січі" Дмитро Климпуш (у центрі в чорній шапці) та група січових офіцерів
"Хто з мечем до нас прийде, від меча й загине!"
Ця фраза стала широко відомою в СРСР після прем'єри кінострічки "Олександр Невський" 1 грудня 1938 року. Реальний князь до цих слів немає жодного відношення. У фільмі він виголосив їх після перемоги над хрестоносцями на Чудському озері влітку 1242 року. Справжній автор - сценарист Петро Павленко. За основу взяв євангельський вислів Ісуса Христа: "Усі, що за меч беруться, від меча загинуть"
112 днів
Стільки прожив 61-річний пенсіонер Барні Кларк, якому хірурги з американського університету Юти 2 грудня 1982 року вперше в історії імплантували постійне штучне серце з пластику та алюмінію. Через постійне внутрішнє тертя виникали кровотечі. Кларк тричі виголошував передсмертні слова.
- Прикро визнавати, однак серце наказує мені зупинитися, - сказав він останнього разу.
Удруге штучне серце імплантували 1986-го. Воно пропрацювало 620 днів
30 листопада 1609 року італійський астроном Ґалілео Ґалілей уперше склав карту видимої поверхні Місяця. Кратери на акварельному малюнку не мали підписів, цю справу Ґалілей довірив наступникам.
Американець Аарон Аллен 5 грудня 1854 року запатентував крісла з відкидними сидіннями. 68-річного чоловіка дратувало, що він зачіпав животом людей, проходячи повз них до свого місця в цьому ряду в Бостонському театрі. Йому він і продав права на свій винахід.
Першу в світі організацію нудистів заснував у Нью-Йорку 5 грудня 1929 року німецький іммігрант Курт Бартель. Офіційно вона називалася Американською лігою фізичної культури. Мала своє гасло: "Сила в насолоді. Слабкість - це злочин". Члени клубу зобов'язувалися спільно орендувати пляж та прибирати його у вихідні дні. Двічі на тиждень збиралися в шкільному спортзалі. Там один із лідерів ліги, протестантський священик Ілслі Бун, читав лекції про користь занять фізичними вправами голяка.
2 
1
Коментарі