У випадку зради дружина має відшкодувати 100 тисяч доларів або віддати свою квартиру

 

Вносити зміни до шлюбного контракту можна хоч щодня

Шлюбний контракт підписують до або після реєстрації шлюбу. Все частіше його укладають подружжя зі стажем. Прожили разом 20 років, мають бізнес, рахунки в банках. Щоб перестрахуватися, ділять майно, – хто скільки заробив. Ініціюють контракт переважно жінки. Бояться, що чоловік заведе молоду коханку. А буває, чоловік розбагатів. Переживає, щоб жінка не втекла до коханця і не відсудила половину його статку.

Вносити зміни до шлюбного контракту можна хоч щодня. Він укладається безстроково або з терміном дії. Директор одного з київських автосалонів Lexus підписав на три роки. Пожив із молодою дружиною, побачив, що вона з ним не через гроші, й розірвав. Безстроковий закінчується, коли розривається шлюб.

Подружжя киян внесло в контракт вісім автомобілів, чотири будинки, два готелі й три квартири. Чоловік був депутатом міської ради, обіймав якусь посаду в столичному ­авто­дорі. Дружина володіла готелями в Криму, мала ресторан у Сімферополі. ­Контракт пере­писували щороку. Зміни вносили, як тільки з'являлося нове майно. Позаторік на жінку записали мотель по Житомирській трасі, на чоловіка – два магазини на Київщині. Торік дружині додали салон краси, а чоловікові – ресторан по Обухівській трасі.

Якщо наречена неповнолітня, за неї документ підписують батьки. У вересні 2012-го укладав контракт 45-річний бізнесмен із Києва. До того був двічі у шлюбі. Одружувався з 17-річною киянкою, яка щойно закінчила школу. Після розлучення вона зможе претендувати лише на двокімнатну квартиру. Весь бізнес, як і до шлюбу, належить йому. А це понад 30 магазинів у містечках і селищах на ­Київщині, приватна служба вантажних таксі й чотири столичні квартири загальною площею 350 "квадратів". Підписали контракт її батьки.

Укладало контракт подружжя ­Антон і Антоніна. Ініціатором була теща. ­Боялась, що зять-студент претендуватиме на трикімнатну квартиру і 3-річний Lanos. ­Хлопець ­після університету пішов працювати топ-­менеджером. Так розкрутився, що теща про шлюбний контракт пожаліла. ­Антон купив автомобіль Mazda із салону, дворівневу квартиру на Оболоні. За два роки його запросили на роботу до Москви. Теща підоз­рювала зятя у зрадах, бо приїжджав ­додому раз на місяць. Торік у листопаді подружжя розлучилося. Дружині не перепало ні ­копійки.

У контракт також вносять антикваріат, картини, дорогі посуд, меблі, килими. ­Виходила заміж донька дніпропетровського колекціонера. Батько на весілля подарував їй персидський килим за 120 тисяч гривень і кілька полотен італійських художників. Її наречений володів чотирма магазинами на автозаправках. Три картини коштували дорожче, ніж увесь його бізнес.

Позаторік приїжджав Дмитро, який має дві земельні ділянки під Ворзелем. Утретє одружувався. Знайшов жінку через оголошення в газеті. Боявся, що Валентина претендуватиме на його майно. Окрім хати й ділянок, записав собі корову, двоє коней, 17 овець і бика. Я бачив, що жінка йому чесна попалась – удова, ні на що не зазіхала. ­Дітям квартиру лишила, хотіла будувати своє щастя, але недовго тішилась. Через півроку у Дмитра діагностували рак легенів. Вона кредит під заставу своєї квартири взяла, щоб його з того світу витягнути. Він усе майно на неї переписав.

Коли заміж покликали власницю кінної ферми під Києвом, вона внесла у шлюбний договір 12 коней. Вони коштували 80 – 100 тисяч доларів кожен. Тільки утримання на рік обходилося в 50 тисяч доларів. ­Наречений вніс дві квартири. Пожили разом два роки. Під час розлучення ділили дачний будинок, що придбали на спільні 140 тисяч доларів. Хату продали, гроші поділили. ­Розлучення святкували у ресторані гучніше, ніж весілля. Розійшлися друзями, бо ніхто нікому нічого не винен.

Раз вносили у контракт мотоцикл за 100 тисяч доларів та аероплан. Належали одному київському судді. Після того, як перша дружина відсудила в нього 200 тисяч доларів із банківського депозиту, взяв собі на 30 років молодшу модель. Як почали складати контракт, з'ясувалось, що в неї на рахун­ках грошей більше. За одну фотосесію в Парижі чи Мілані отримувала 20 тисяч доларів. Схожа на молоду Клаудіу Шиффер. Двічі знімалась для американського журналу Playboy.

Можна вносити пункт: хто, кому і скільки платить у разі розлучення чи зради. Столичний бізнесмен Леонід Олександрович реєстрував контракти двічі. З першою дружиною прожив півтора року. Повернувся

на день раніше з відрядження і застав її зі своїм двоюрідним братом. Потім побрався

з галеристкою. У контракті прописали, що

у випадку зради вона відшкодує йому

100 тисяч доларів або віддасть свою квартиру на Липках.

Ще у 20 тисяч доларів Леонід Олександрович оцінив свої витрати на весілля. Їх часто вносять у контракт. Винуватець розлучення береться погасити другій стороні усі витрати за шлюбну церемонію. Раз вів процес розлучення подружжя з Київщини. ­Виїзну церемонію святкували в одному

з ресторанів Михайла Поплавського.

За бенкет ­віддали 12 тисяч доларів. Батьки нареченої вимагали у зятя повернути

гроші за це і ­сукню молодої, яку купили за 4 тисячі доларів.

Більш ніж півмільйона євро до контракту не вносив. 500 тисяч мав на банківських рахунках власник одного з ресторанів на Дніпрі. Він приїхав у Київ із Москви. Ще записував у договір 12 картин ХVII століття. Тільки за їхню страховку щомісяця платив 5 тисяч доларів. Для зберігання орендував підвал однієї з галерей. А за дружину взяв дівчину з села на Тернопільщині – бідну, як церковна миша, але дуже гарну. Покликав її до шлюбу, бо, як дві краплі води, схожа на його попередню дружину, обидві – білявки із зеленими очима. Перша жінка загинула в автокатастрофі, коли їхала в Шереметьєво. Просила водія гнати по слизькій трасі, бо запізнювалась на рейс до Ізраїлю.

Одне подружжя має п'ять кіосків із продажу фруктів, живуть разом 12 років, мають двох дітей. Прийшли складати контракт, бо жінка запідозрила чоловіка у зраді. Крім бізнесу і 3-кімнатної квартири на Борщагівці, не мають нічого. Думали над списком 2 години. За наполяганням дружини внесли пункт, хто фінансуватиме навчання дітей у разі розлучення. Зійшлися, що навчання у приватній столичній гімназії оплачуватиме батько, а вдягати і годувати буде мати.

Торік бездітна власниця столичної ­авто­заправки внесла до контракту собаку ­екзотичної породи вартістю 10 тисяч євро. Попередній чоловік подарував на день народження кота за 3 тисячі доларів, який замінив їй дитину. Коли подала на розлучення після кількох зрад, забрав у неї кота. Її теперішній чоловік має піцерію й доставляє продукти в київські ресторани. Крім бізнесу, вписав у договір два золоті персні й золоті коронки, що отримав у спадок від свого дядька. Той за рік до смерті вставив керамічні зуби.

Буває, зазначають імовірні спадки: квартиру, яку чоловік очікує отримати від бабусі, закордонну нерухомість, що може лишитися від дядька.

Власник найбільшої на Київщині свиноферми тричі змінював умови договору. Коли дружина народила двійню, переписав на неї дачний будинок із басейном. Жінка в договір ­внесла золотий браслет на 12 грамів і каблучку з чорним діамантом за 39 тисяч гривень. ­Прикраси чоловік подарував їй після пологів.

Після весілля молодята часто додають до контракту список подарунків або придбаних на подаровані гроші речей. У грудні приходило подружжя: він топ-менеджер, вона – власниця салону краси. Спочатку кожен перераховував свій бізнес і річні прибутки. Потім написали: "З боку Олексія на весіллі гості подарували 54 тисячі гривень, путівку до Шрі-Ланки і домашній кінотеатр. Любина рідня надарувала 37 тисяч гривень, набір для гольфа і фонтанну скульптуру Афродіти за 124 гривні 99 копійок".

інше подружжя прописало розклад ­перегляду передач по телевізору. Жінка не мала права забороняти чоловіку дивитися футбол. Сама претендувала на перегляд чотирьох телешоу і двох серіалів на тиждень. Коли купили ще один телевізор, цей пункт зняли. За чоловіком лишалось право на 4 години відпочинку з друзями і вживання пива щоп'ятниці. У суботу ходив на футбол або ­їздив на рибалку. Дружині було заборонено відвідувати стриптиз-клуби та диско-бари. З роботи мала повертатися не пізніше 20.00. Нотаріус не хотів підписувати таку угоду, бо бачив у цьому обмеження прав.

Але оскільки обоє не були проти, завізували.

Київський програміст вимагав, щоб дружина-домогосподарка щодня віддавалась йому. Але шлюбний договір не може регулювати інтимне життя. Як і обов'язки щодо домашнього господарства, спілкування з дітьми, розпорядження на випадок смерті одного з подружжя.

2010 року допомагав у суді жінці, яка підписала контракт з італійцем його мовою. Один із пунктів свідчив, що після розлучення вона повинна звільнити будинок чоловіка й лишити з ним їхніх двох дітей. Вона так плакала у мене в офісі, що вирішив допомагати їй безкоштовно. Жінка ­оплачувала тільки переліт до Рима. Дітей відсуджували два роки. Італійський суд вирішив, що 14-річний син має залишитися з батьком, а 5-річну доньку віддали матері.

Шлюбний контракт завіряє нотаріус у присутності чоловіка й дружини. Його укладання обходиться від тисячі гривень.

×