Чорнобильську атомну електростанцію почали будувати між селами Копачі та Чистогалівка на Київщині у травні 1970 року. Звели чотири енергоблоки, планували ще два. Станція мала стати найбільшою у Східній Європі. За 10 км для атомників звели місто Прип'ять.
26 квітня 1986-го о 1:23:47 під час проектного випробування на енергоблоці № 4 стався вибух. Він зруйнував реактор. Дах енергоблоку й покрівля машинного залу частково обвалилися, почалася пожежа. Під уламками загинув Валерій Ходейчук – старший оператор головних циркуляційних насосів реакторного цеху № 2. Його тіла так і не знайшли. Ще один оператор Володимир Шашенок помер на ранок у лікарні від перелому хребта.
Вибух спричинив викид радіоактивних речовин. Був у 300 разів більший за ураження під час бомбардування Хіросіми 1945-го. Утворилася радіоактивна хмара, що накрила весь європейський континент. Найбільше – Україну, Білорусь та частину Росії.
Жителів Прип'яті почали евакуйовувати о 14:00 наступного дня після аварії. Також відселили мешканців сіл 10-кілометрової зони. Всього – 46 тис. осіб. Людям казали, що виїжджають на кілька днів. Просили брати тільки документи. У будинках залишали речі, у стайнях – худобу.
1 травня на Хрещатику в Києві відбувся парад з нагоди Міжнародного дня солідарності трудящих.
У червні навколо станції створили зону відчуження – 30 км на північ і південь, 20 км на схід, 120 км на захід – у цей бік в момент аварії дув вітер. Загальна площа – 2600 кв. км. Усього там проживали близько 150 тис. людей.
Протягом місяця після вибуху померла 31 особа – працівники станції і пожежники. Вони отримали смертельні дози радіації. Поховані у свинцевих гробах.
У ліквідації аварії 1986–1989-го брали участь близько 600 тис. осіб. Над зруйнованим реактором звели саркофаг. Померли понад 100 тис. ліквідаторів, за даними організації "Союз Чорнобиль". 165 тис. стали інвалідами.
Сформована в СРСР державна комісія для розслідування причин катастрофи всю вину переклала на персонал ЧАЕС. 1987-го відбувся суд. Директора станції Віктора Брюханова засудили на 10 років тюрми. Вийшов 1991-го через стан здоров'я. Такі ж терміни дали головному інженеру Миколі Фоміну та його заступнику Анатолієві Дятлову. Ще троє посадових осіб станції отримали від двох до п'яти років ув'язнення.
27 квітня 1988-го в робочому кабінеті повісився академік Валерій Легасов. Він очолював ліквідаційні роботи на ЧАЕС. У передсмертній записці розповів – атомники були проти будівництва станції неподалік Чорнобиля. У 1990-х спеціалісти Міжнародної агенції з атомної енергії заявили, що однією з причин катастрофи став невдало спроектований реактор.
15 грудня 2000 року Чорнобильська атомна електростанція припинила роботу. Три реактори, що працювали, заглушили. Над четвертим зводять саркофаг. Роботи планують завершити до кінця 2017-го. Після цього мають почистити реактор зсередини. Там залишається близько 180 т радіоактивного урану.
Коментарі