9 лютого комітет Шевченківської премії таємним голосуванням визначив цьогорічних лауреатів. Нагородження через місяць, після відповідного указу президента. Про переможців розповідають їх колеги та експерти
Література - Петро МІДЯНКА, 52 роки, за збірку поезій "Луйтра в небо"
Віктор НЕБОРАК, 50 років, поет:
- Петро Мідянка живе в рідному селі Широкий Луг на Закарпатті. Там понад 30 років викладає в школі українську мову й літературу. Це рідкісний випадок, коли поет залишається на своїй малій батьківщині. Мідянку знають через пісню Тараса Чубая "Сервус, пане Воргол". У колі поетів-вісімдесятників був завжди помітний. Перша його збірка "Поріг" вийшла 1987-го.
"Луйтра в небо" - це вибране. У збірці понад 400 сторінок. Крім поезії та есеїстки, є розмова з Мідянкою замість передмови. Петро - поет, завдяки якому в нашій літературі присутнє Закарпаття. Так як Сергій Жадан представляє Схід України, Павло Вольвач - Південний Схід, Тарас Прохасько - Галичину.
Мідянка не надто експериментує. Але його сприймають як новатора
Поезія Мідянки уважна до географічних назв, рослин, людей, історій. Вона енциклопедична, не яскрава, але дуже стабільна. Цікава поетика, є розумний баланс між традицією і новішими пошуками. Багато творів написано вільним віршем. Він не надто експериментує. Але його сприймають як новатора.
"Луйтра в небо" - означає "драбина в небо". Мідянка любить такі слівця. Вони додають свіжості. Дбає, щоб мова була особлива, колоритна. У збірці є короткий словничок слів, які загальноукраїнський читач навряд чи зрозуміє. Їх 150, але могло бути і 500. Ними Мідянка збагачує сучасну українську мову.
Петра перекладали словацькою, русинською, угорською, чеською. Він - дуже центральноєвропейський поет.
Література - Володимир РУТКІВСЬКИЙ, 74 роки, за історичну трилогію для дітей "Джури"
Анатолій КАЧАН, 69 років, голова творчого об'єднання дитячих письменників України:
- В українській літературі для дітей Рутківський зараз письменник номер один. Починав як поет, але перейшов на дитячу прозу.
Його твори гостросюжетні, написані просто, іронічно. Легко можуть конкурувати з телебаченням та інтернетом. Це ж вдалося "Гаррі Поттеру" англійки Джоан Роулінґ. Рутківський теж застосовує демонологію, але як художній прийом. Наприклад, у повісті про туберкульозний диспансер уводить персонажа - сина водяника, з яким знайомляться хворі діти. Сплав історії й міфології - нове явище в українській дитячий літературі.
Трилогія "Джури" написана доступною для підлітків мовою. В ній письменник узяв період перед утворенням Запорізької Січі. І вдало розробляє свою версію, щоб не суперечити Яворницькому чи Грушевському, які дуже детально описують козацький період. Історична тематика в цьому жанрі дефіцитна.
У дитячій літературі в нас поки немає такої сили, як Тютюнник, Вінграновський, Близнець, Малик, Глазовий. Молоді починають із легких напрямків - фентезі, казочки, скоромовки акровіршики, розмальовки. Але корінних жанрів немає - романістики, драматургії, гостросюжетної психологічної прози. Рутківський тут єдиний. Одну з повістей трилогії "Джури" він адаптував для театру, мають поставити в київському ТЮГу.
Рутківського можна порівняти з Генриком Сенкевичем, який дав полякам фундамент, щоб усвідомити себе як націю. Зробив це через міфологізовану історію з характерами, героями, захопливими сюжетами. Зараз українські читачі почуваються як стрілка компаса на магнітній аномалії. У час перемін письменник допомагає їм розібратися.
Музичне мистецтво - Віктор Степурко, 60 років, за псалмодію "Монологи віків" для змішаного хору і соло
Олександр ЖИГУН, 60 років, диригент, керівник хорової капели Києво-Могилянської академії "Почайна":
- Класична музика, як червона ікра - доступна не всім. Але про Степурка ніхто не скаже: "Погано". Це рішення робить честь комітету премії. Віктор пише музику в оригінальному напрямку. Поєднує українські мелодизми, православні мотиви із сучасним звучанням. Показував його твори італійським композиторам. Були шоковані, що в нас таке є.
Показував твори Степурка італійським композиторам. Були шоковані, що у нас таке є
10 років виконуємо його твори з капелою. Співаємо класиків - Моцарта, Гайдна, Ревуцького і поруч Степурка. Його вважають більш хоровим композитором, але ми довели, що є також гарним симфоністом. Це оцінять із часом. Цю музику безперечно виконуватимуть через 20 і 50 років. Потрапляє в десятку кращих українських композиторів сучасності.
Віктор Степурко - дуже скромна, витримана, віруюча людина. Справжній український інтелігент. Коли жив у селі, жартували про нього: "Подоїть корову і сідає музику писати". Слухати його може кожен, хто взагалі може слухати музику.
Студенти люблять співати Степурка. Його твори в репертуарі майже кожного українського хору. У музиці він правдивий. Немає поширеної в модерні надуманості. Твори просторі. Викликають тільки світлі почуття. У цій музиці є всі кольори веселки, але одночасно вона абсолютно прозора. Як вода.
Образотворче мистецтво - Анатолій КРИВОЛАП, 65 років, за цикл живописних творів "Український мотив"
Дмитро ГОРБАЧОВ, 74 роки, мистецтвознавець:
- На початку 1990-х Анатолій Криволап з іншими українськими художниками з угруповання "Живописний заповідник" мали виставку в Тулузі. Один французький мистецтвознавець сказав, що побачив найкращу живописну школу Європи. На той час великі західні художники припинили займатися живописом. Перейшли в нові жанри - перформенси, інсталяції, відеоарт. А в нас, через певну відсталість, цього не було. Недолік став перевагою - ми зберегли сильну живописну школу, в той час як Європа почала надолужувати згаяне. Тепер там знову повертаються до справжнього живопису. Починають цінувати, як казав Малевич, "кольоропис"- яскравий, барвистий, насичений живопис.
Картини Криволапа експресивні. Насичені контрастні кольори дають емоційну напругу. Думаю, на сучасного Криволапа найбільше вплинув Малевич, який був так само абстракціоністом. Знаю, що Анатолій має до художника особливий пієтет.
Для мене живопис Криволапа асоціюється з червоним і жовтим кольорами, які переважають у його роботах. Торік він двічі став найдорожчим сучасним українським художником. Його картини продали на нью-йоркських аукціонах. Раніше такого слова "Україна" на аукціонах не було. На Заході мені казали: "Коли почули "Україна", думали, що це назва музичного інструменту - якась "окаріна". На аукціонах Криволап фігурує саме як український художник, а не радянський, що раніше дорівнювало - російський.
Сервус, пане Воргол
Андрій Вархола - русин чи хохол?
Греко-католик, ставленик поп-арту.
Енді Воргол - це джаз і рок-н-ролл!
Куди до нього віршнику чи барду...
І конвульсивний, і побожний "фольк",
І чілка біла. Окуляри... Енді!
І многоликий хмародер Нью-Йорк:
Ті касино, і кока, бренді, денді.
Умре у Пітсбурзі, де соус, мармелад,
Хрести схизматиків, печальний колумбарій.
В рулетку грища, записи рулад,
Барвистий саккос, русинський вікарій.
Маразматичний вигин камбали...
О Земплін, Спіш, Нью-Джерсі та Аляска.
Із наркотичної завіси, із імли -
Дизайн супів, носовички, запаска...
Петро МІДЯНКА
Сорочка з білого полотна мала бути в кожного
У номінації "Мистецтвознавство" перемогла Тетяна КАРА-ВАСИЛЬЄВА, 70 років, за книжку "Історія української вишивки":
- Удома не маю жодного рушника чи старої сорочки. Хоча в пошуках вишивок об'їздила всю Україну. Маю велику любов до полтавської вишивки. Дуже делікатна. Там скрізь вишивали білим по білому. Хіба трохи додавали сірої чи пісочної нитки.
На естетику вишивки впливали економічні умови, географія, клімат. Геометричні узори насичені червоним або чорним характерні для Гуцульщини. Вони могли бути пов'язані з рельєфом гір, яскравою природою. Спокійні луки, м'які барви, тихі річки Центральної України вплинули на таку ж ніжну й вишукану вишивку. Сорочка з білого полотна мала бути в кожного. Матеріал вибілювали усілякими способами. Казали: "Хоч старенька, хоч латенька, аби біленька".
Коментарі