3 квітня 1980 року: вулиця Карла Маркса в центрі Кіровограда під час повені. Розлилася притока Південного Бугу річка Інгул, у долині й по берегах якої розташоване місто
Карл Ґаусс побудував правильний 17-кутник
За місяць до свого 19-річчя першокурсник німецького Ґеттінґенського університету Карл Ґаусс 30 березня 1796-го розв'язав задачу, перед якою математична наука була безпорадна понад дві тисячі років.
Древні греки за допомогою лише циркуля й лінійки знайшли способи побудови правильних багатокутників із трьома, чотирма, п'ятьма й 15 сторонами, а також із кількістю сторін, більшою вдвічі. Але щодо інших правильних багатокутників панувало цілковите невідання. Майбутній "король математиків" Ґаусс здогадався, як побудувати правильний 17-кутник.
Це відкриття стало поворотним пунктом у його житті. Бо Ґаусс доти вагався між філологією й математикою.
Ісаак Ньютон подолав інфляцію в Англії
Сера Ісаака Ньютона, англійського математика та члена парламенту від Кембриджського університету, 29 березня 1696 року король призначив наглядачем Лондонського монетного двору.
За тих часів в Англії в обігу були переважно неповновагові монети, бо з їх країв зішкрябували срібло. Ньютон добився, щоб усі монети в країні перекарбували. Обідком ішов напис - здряпувати срібло тепер було годі. Старі неповновагові срібні монети за два роки вилучили з обігу. Інфляція у країні стрімко пішла на спад.
А ще Ньютон домігся смертної кари для фальшивомонетників. Їх почали масово відправляти на шибеницю.
"Жигулі" європейці плутали із "жигало"
29 березня 1971 року о 12.40 конвеєром Волзького автомобільного заводу в російському місті Тольятті почав рухатися й за годину зійшов із нього ювілейний 50-тисячний автомобіль "жигулі". Технічний проект і фахівців заводу підготував італійський автомобільний концерн Fiat. Перші "жигулі" ВАЗ 2101 - у народі "копійка": від номера моделі 01 - комплектували з італійських деталей. Радянськими були лише зварювання, штампування та складання.
Завод вийшов на випуск 500 автівок на добу. З цієї нагоди на адресу XXIV з'їзду КПРС автобудівники надіслали вітальну телеграму. Наприкінці червня перші 32 "жигулів" відправили до Бельгії, Нідерландів, Фінляндії та Польщі для "випробування й ознайомлення з новим видом масового радянського транспорту". Швидко з'ясувалося, що назва "жигулі" для експорту не годиться, бо для європейців вона співзвучна із "жигало" - чоловіками, які торгують своїм тілом. Тому для експорту авто перейменували на "ладу". Назву нібито взяли зі шлягера 1960-х "Хмуриться не надо, Лада!".
Пристойна за радянськими мірками, але явно застаріла модель
- Після десятиліть індустріалізації закуповуємо завод комплектного імпортного устаткування, платимо за нього нафтодоларами, - коментував появу "жигулів" нині покійний російський економіст Єгор Гайдар. - Будуємо завод, що випускає пристойну за радянськими мірками, але явно застарілу із самого початку модель... Випускаємо машину, яка коштує приблизно чотири середні річні зарплати - це не предмет широкого вжитку, це справді предмет розкоші.
Російський письменник Лев Толстой 29 березня 1873 року розпочав роботу над романом "Анна Кареніна". Уранці у вітальні він випадково заглянув у томик Пушкіна і прочитав уривок "Гости съезжались на дачу..."
- Ось як треба писати! - вигукнув Толстой.
І того ж вечора приніс дружині списаного аркуша із хрестоматійною тепер фразою: "Все смешалось в доме Облонских". Толстой давно виношував задум створити роман про відторгнену суспільством "грішницю". Завершив його у квітні 1877-го.
Розчинну каву презентували 1 квітня 1938 року. Макс Морґенталер, хімік-технолог швейцарської фірми Nestle, сім років у лабораторії шукав способу її отримати. Сам учений випивав за сніданком філіжанку справжньої кави, звареної за всіма правилами.
Під час розписування однієї із церков Севільї 3 квітня 1682-го зірвався з риштувань і розбився 64-річний іспанський живописець Бартоломе Естебан Мурильо. Він був засновником і першим президентом Севільської академії мистецтв, автором композицій на біблійні теми.
Дати-цифри
13 крамниць
згоріли 2 квітня 1913 року під час пожежі в центральній частині міста Конотоп Полтавської губернії. Збитки оцінили у понад 300 тис. руб.
220 махновців
убили частини робітничо-селянської Червоної армії 4 квітня 1921 року поблизу Маріуполя, тепер Донеччина. Захопили 13 кулеметів і дві гармати
2 
1
Коментарі