Увечері 21 листопада 1916-го імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I помер від запалення легенів у своїй резиденції Шонбрунн під Віднем. Називав себе "останнім монархом старої школи". Із 86 прожитих років правив 68. За переписом 1910-го, в його державі жили майже 4 млн "русинів" - галицьких, буковинських і закарпатських українців. Імператора вони називали "цісарем".
Розпорядок дня монарха не змінювався роками. Прокидався о четвертій ранку. Одягав генеральський мундир, у якому ходив завжди, випивав філіжанку кави і брався за папери. З десятої починалися або наради з міністрами, або аудієнції. Останні відбувалися двічі на тиждень - по понеділках і четвергах. На прийом міг потрапити будь-хто - від аристократа до селянина. Згодом підрахували, що Франц Йосиф І особисто прийняв понад 100 тис. своїх підданих.
Снідав о першій дня. Стіл велів накривати в кабінеті - аби не відволікатися від справ. Працював до третьої пополудні. Далі - прогулянка та виїзд із Шонбрунна до Відня. До резиденції повертався о шостій вечора. Обідав у вузькому колі. Їв дуже швидко. Інші встигали подужати лише чверть страв, а він уже вставав. За етикетом, із-за столу треба було піднятися разом із Його Величністю. Підсміювалися, що напівголодні члени родини після цього йшли до ресторану навпроти Шонбрунна, щоб наїстися досита. О пів на дев"яту вечора цісар ішов спати.
Галичину Франц Йосиф І відвідував кілька разів. Найбільш урочистий і тривалий його візит був у вересні 1880-го. Дорогою зі Львова до Чернівців цісарський потяг на день затримався в Коломиї. Там імператор на власні очі побачив, що серед його підданих є екзотичне плем"я гуцулів. Вони грали перед цісарем на трембітах. А дві весільні пари на конях - із Космача та Криворівні - так зворушили монарха, що дістали від нього по 50 золотих дукатів.
Через два роки по смерті Франца Йосифа І його імперія зникла з карти світу.
22 листопада 1957 року: касир колгоспу "30 років Жовтня" Ківерцівського району Волинської області виплачує гроші членам передової ланки (зліва направо) Ганні Ковальчук, Надії Притолюк, Софії Махно й Ірині Марк.
75 петлюрівців належали до підпільної організації, викритої 17 листопада 1922 року в Криворізькому повіті Катеринославської губернії.
145 693 втікачі на 126 суднах залишили Крим і попливли до Константинополя разом із "білим" генералом Петром Врангелем 16 листопада 1920 року. Евакуюватися міг кожен, хто не хотів залишатися під більшовиками, що наступали на півострів. Серед утікачів військових було до 70 тис. чоловік.
"Гроші не пахнуть!" відповів римський імператор Веспасіан на насмішки, що обклав податком громадські туалети. Народився 17 листопада 9 року. Правив із 20 грудня 69-го до смерті 24 червня 79 року.
"Хінді русі бхай-бхай!" виголосив мовою хінді перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов на мітингу в індійському місті Бангалорі 26 листопада 1956 року. Перекладається: "Індійці й росіяни - брати!". До 1980-х було гаслом радянсько-індійської дружби.
Нобель винайшов динаміт, штучну шкіру та шовк
34-річний шведський хімік-підприємець Альфред Нобель 27 листопада 1867-го запатентував динаміт - суміш вибухонебезпечного нітрогліцерину та пористої гірської породи кізельґур. Спочатку динаміт масово використовували в гірництві, а згодом на нього звернули увагу військові.
Нобель заснував підприємства й лабораторії у понад 20 країнах. Жив переважно в Парижі, багато подорожував. Віктор Гюґо назвав його "найбагатшим волоцюгою Європи". Через 11 років після винаходу динаміту одна з газет помилково надрукувала некролог Нобеля. "Динамітний король" тоді довідався, що його вважають "мільйонером на крові", "торговцем вибуховою смертю".
Під кінець життя він володів майже сотнею заводів, мав 355 патентів на винаходи. Серед них - штучні шкіра та шовк. Одружений не був, дітей не мав. Помер 1896-го. Статок - приблизно $200 млн на нинішні гроші - заповів Шведській академії наук для заснування щорічної премії за досягнення в галузі науки й культури. Бо не хотів у людській пам"яті залишитися "лиходієм світового масштабу".
16 листопада 1849 року військовий суд виніс смертний вирок письменникові Федорові Достоєвському й іншим членам гуртка російських "західників". Поплатилися за критику самодержавства, культурної та економічної відсталості Росії. 22 грудня, коли Достоєвський та решта засуджених у справі вже чекали перед шеренгою солдатів на виконання вироку, надійшла звістка про помилування. Смертну кару замінено чотирма роками каторги. Один із помилуваних збожеволів від шоку.
Папа Урбан VIII 18 листопада 1626 року освятив Собор св. Петра в Римі. Будівництво розпочалося 1506-го на місці базиліки, зведеної у IV ст. над могилою апостола Петра. Собор, загальною площею 23 тис. кв. м, був найбільшим християнським храмом у світі до 1990-го. Того року в місті Ямусукро, столиці Республіки Кот д"Івуар у Західній Африці, зведено церкву Пресвятої Богородиці Цариці Миру. Її площа - 30 тис. кв. м. Але спроектовано храм так, що вміщає лише близько 18 тис. вірян - утричі менше за Собор св. Петра.
Підготував Богдан ЗАВІТІЙ
9 
35413
Коментарі