"Легіон Українських січових стрільців увів нас у нову епоху. На арені Європи перестали ми бути пасивною силою, рухами якої керувала чужа рука. Відродили назад нашу колишню активність і самі собі почали визначати шлях. Стали чинником, що має власну волю і змагає до власної цілі", – писав публіцист Володимир Темницький у книжці "Українські Січові Стрільці. Думки й уваги з приводу українського мілітарного руху" 1915-го.
Ця брошура з'явилася за рік після початку Першої світової війни. Тоді міжнародна напруженість активізувала національні рухи українців. Більшість із них жила під владою Російської імперії й Австро-Угорщини, тому опинилася по різні боки лінії фронту. У підавстрійському Львові для ефективнішої боротьби за національні інтереси створили міжпартійну організацію – Головну українську раду (ГУР).
Представникам ГУР вдалося домовитися з австрійською владою про створення військового формування суто з українців. Організацію цього формування взяла на себе Бойова управа. Крім делегатів ГУР, до неї ввійшли представники спортивних товариств "Сокіл" і "Січ" та військового – "Січові стрільці".
6 серпня 1914 року з'явилася відозва ГУР "До всього українського народу", якою закликали приєднуватися до легіону Українських січових стрільців: "Гряде время, якого давно не було. Зближається давно вижидана хвиля, що долю українського народу віддає в руки самому народові. Тепер або ніколи добудемо собі волю! Тепер або ніколи виборемо собі свободу! Або станемо панами своєї землі, або полишимося надалі в чужім ярмі".
Галичани активно відгукнулися на ініціативу. За кілька днів 28 тис. добровольців зголосилися служити в легіоні УСС. "Молодь вирушила зі своїх батьківських хат, без особливої спонуки і агітації, – писав згодом публіцист Степан Ріпецький у книзі про УСС. – Їх вела стихійна сила глибокого національного почуття. Йшли з радісним і гордим одушевленням, під кличем боротьби за державну незалежність, до боротьби проти історичного ворога України".
Австрійське командування було змушене вгамовувати запал українців, встановивши обмеження чисельності легіону 2,5 тис. бійців. Їм виділили гвинтівки та кілька десятків старшин-українців із запасу. Ті почали проводити підготовку бійців, яких поділили на 10 сотень. Гроші на одяг і спорядження збирала українська громадськість.
Менш як місяць легіон УСС очолював адвокат, 39-річний Теодор Рожанковський. Він відмовився вести бійців на фронт, бо вважав їх іще не підготовленими. Через це його замінили на директора української приватної гімназії, 35-річного Михайла Галущинського.
На початку вересня 1914-го в місті Стрий на Львівщині бійці легіону УСС склали присягу на вірність габсбурзькій монархії. Тоді ж з ініціативи члена Бойової управи Дмитра Вітовського (1887–1919) січовики таємно присягнули на вірність Україні: "Я, Український Січовий стрілець, присягаю українським князям, гетьманам, Запорозькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму Рідному Краєві, боронитиму його перед ворогом, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі крови".
Уже за кілька тижнів їх підвели до лінії фронту в районі Верецького й Ужоцького перевалів у Карпатах. Австрійці почали залучати УСС до боїв, коли остаточно впевнилися в лояльності українців. Стрільці воювали проти армії Російської імперії під містечками Галич, Бережани, Козова, біля гір Маківка, Гаімаки та Лисоня.
Після розпаду Австро-Угорської імперії в листопаді 1918-го легіон Січових стрільців влився до Української галицької армії, яка стала на захист Західноукраїнської Народної Республіки.
170 могил представників королівських родин й високопосадовців двору розкрили в церкві абатства Сен-Дені біля Парижа, починаючи з 6 серпня 1793-го. Французький революційний уряд пішов на це заради свинцевих трун. Метал потрібен був для війська, яке воювало з Австрією та Пруссією. За пів року з поховань дістали останки 46 королів, 32 королев та 63 принців. Найдавніші належали королю франків Дагоберту І (608–639). Контролювали ексгумацію комісар із золотих справ та комісар зі свинцю. Тіла, які були в хорошому стані, виставляли напоказ перед церквою. Потім усі останки поховали у двох ямах біля храму. Із відновленням монархії 1815-го прах перепоховали у спільному склепі в церкві Сен-Дені
"Мої співвітчизники американці, я радий повідомити вам сьогодні, що підписав указ про оголошення Росії поза законом на вічні часи. Бомбардування почнеться через 5 хвилин", –
сказав перед традиційним суботнім радіозверненням американський президент, 70-річний Рональд Рейган, 11 серпня 1984-го. Таким чином політик пожартував перед присутніми представниками радіо, які попросили сказати щось для перевірки роботи мікрофона. Вислів не пішов у ефір, але його запис поширився серед людей. У Москві засудили вчинок американського лідера, назвали безпрецедентним ворожим випадом президента США
5 серпня 1888-го 39-річна Берта Бенц уперше використала для міжміської поїздки прототип автомобіля. Триколісний екіпаж із двигуном внутрішнього згоряння Patent-Motorwagen №3 (на фото) розробив її чоловік Карл Бенц (1844–1929). Без відома чоловіка Берта взяла синів, 14-річного Ойгена та Річарда, 15 років, і поїхала провідати матір у місто Пфорцгайм. Дружина інженера із синами подолали 106 км. Заправлялися в аптеках засобом для виведення плям. Після поїздки Берта порадила чоловіку розробити коробку передач і вдосконалити гальмівні колодки.
6 серпня 1964 року на горі Вілер в американському штаті Невада спиляли сосну довговічну, яка виявилася найстарішим деревом із виявлених на той час на Землі. На зрізі сосни нарахували 4862 кільця. Лісова служба США зрізала дерево на прохання аспіранта Університету Північної Кароліни, 30-річного Дональда Каррі, який досліджував розвиток клімату в давнину. Громадськість засудила знищення дерева, якому було майже 5 тис. років, і добилася посилення обмежень на вирубування старих дерев.
7 серпня 1956 року в місті Калі в Колумбії вибухнуло сім вантажівок із 42 т вибухівки. Везли її з порту на будівництво дороги. Біля військової частини в Калі зупинилися переночувати. Детонація вибухівки спричинила підземний поштовх магнітудою 4,3 бала за шкалою Ріхтера. На місці трагедії утворилася вирва діаметром 50 м та завглибшки – 25 м. На прилеглих територіях загинуло майже 4 тис. осіб, 12 тис. – отримали поранення. Влада звинуватила в катастрофі терористів, але доказів їхньої вини не оприлюднили.
3 
1
Коментарі