Автопортрет - надто сміливий жанр для японської культури

Автопортрети в образі акторів японського театру но привіз до Києва дизайнер Кензо Такада

Кензо ТАКАДА, 73 роки

- Пішов зі світу моди в 60 років. Що довше відкладав пенсію, то важче було йти. Тепер можу займатися речами, на які завжди бракувало часу. Переглядав книжку про театр но. Захотів зобразити його акторів. Натурника так і не знайшов. Тоді взяв фотографії себе замолоду й малював із них. Автопортрет - надто сміливий жанр для японської культури. Вважають, що таким чином виставляєш себе напоказ. Я все-таки не далеко відійшов від світу моди, це видно з картин. На кожній присутні тканини, зроблені за моїми ескізами. Театр но - повністю закритий світ. Мені ж вдалося побувати за лаштунками і вивчити його зсередини. Картини вже показали в Парижі й Москві. Коли повезу в Японію, ще не знаю.

Дмитро ХАНКІН, галерист,

співвласник галереї "Тріумф", Москва

- У театрі но грають тільки чоловіки. Невтаємниченим він може здатися нудним, монотонним видовищем. Насправді кожен напівоберт голови актора щось означає. Використовують маски, незмінні від заснування театру наприкінці ХIV століття. Їх вирізають із дерева, найчастіше з кедру. Потім покривають гіпсом і розмальовують. Є маски старої жінки, молодика, дівчини та демона. З декорацій на сцені - одна сосна. Вона символізує місток між світом живих і мертвих. Також прикметна риса но - пишні костюми й відсутність жодних прикрас. Саме це й зобразив Кензо. На всіх автопортретах він тримає жіночу маску принцеси й тільки на одній - демона. З демоном - моя улюблена. Маю таку маску вдома.

Кензо - перфекціоніст. Ретельно працював над цими картинами. Дуже хвилюється, коли щось не виходить. Але в живописі він у своїй тарілці. Ще не показував свої картини на батьківщині. У японців дуже специфічний підхід до тих, хто не живе в Японії. Більше трьох років тебе немає - все. Відрізаний від культури, ким би не був.

Андре ТАН, 29 років, дизайнер

- Особисто знайомий із Кензо, спільна подруга його привезла в Україну. Вразив тим, що, попри свій вік, дуже організований. Це притаманно всім японцям. Бачив картини на тижні моди в Парижі. Вони нагадують одяг із колекцій Кензо, коли він ще керував брендом. До останньої клітинки виконані в ДНК Кензо. Подібні до нього: позитивні й правильні. Для Європи стиль дуже цікавий, але в Японії це не продасться.

Колись я був у захваті від одягу одного японського дизайнера. Потім з'їздив у Токіо й зрозумів, що насправді нічого нового той не придумав. Усі лінії його складного крою закладені в національному костюмі японця. Він просто пошив історичні костюми із сучасних тканин. Для нас це дивина, для японців - звично. Так і з картинами Кензо.

Олексій ЗАЛЕВСЬКИЙ, 37 років, дизайнер

- Нічого нового з погляду мистецтва в картинах не побачив. Композиція - класична для японської культури, в техніці проглядають європейські елементи. Шаровари - це не завжди шароварщина. Респект йому за те, що показав класичний японський одяг. Біле взуття й шкарпетки - також суто їхній стиль. Майкл Джексон саме від японців це перейняв.

Олеся Теліженко, 27 років, дизайнер

- Кензо вкладає в картини значно більше сенсу, ніж ми можемо сприйняти. Але в його живописі менше професіоналізму, ніж у дизайні. Дуже сподобалися полотна з поєднаннями рожевого, жовтого, помаранчевого. Сонячний живопис, як і він сам. Хоча цього разу здався мені набагато сумнішим, ніж у Львові позаторік. Певно, настільки вивернув назовні себе цими роботами.

×