Насправді "телефонувати" можуть звідки завгодно: з благодійної організації чи від волонтерів, із Пенсійного фонду або з управління соцзахисту, з поліції, прокуратури та навіть СБУ. Проте найчастіше представляються саме "працівниками банку" – цей сценарій злочинці використовують у 94 % випадків телефонного шахрайства. (Офіційно воно називається вішингом: від англ. voice – "голос"; fishing – "рибалка".)
Утім, ким би не називались співрозмовники-злодії, мета у них одна – змусити людину назвати дані платіжної картки (номер, термін дії та тризначний код безпеки СVV2/CVC2 на зворотному боці), а також повідомити одноразовий пароль із банківського sms-повідомлення, зняти ліміти на операції платіжною карткою. Усе це потрібно злочинцю, щоб потім украсти гроші з рахунку довірливого українця.
Цікавий факт: за даними опитування gemiusAdHoc, проведеного компанією Gemius, 77 % українських інтернет-користувачів віком від 14 до 69 років, у яких є платіжна банківська картка, знають, що нікому не можна повідомляти реквізити картки і секретні коди з sms-повідомлень від банку. Однак 76 % українців у розмові з телефонним злодієм цю інформацію таки розголошують. Чому? Тому що шахраї "тиснуть" на найдієвіші "кнопки": страх і бажання людини отримати якусь вигоду, не докладаючи жодних зусиль. Причому все подається офіційно і серйозно – злочинці зазвичай прикриваються назвами державних установ, правоохоронних органів, банків.
"Зранку прийшла sms-ка про те, що вже є пенсія, – розказує 65-річна Ірина Іванівна з Херсонської області. – Думала наступного дня сходити зняти. А після обіду подзвонили нібито зі служби безпеки банку і сказали, що мій рахунок заблоковано, тому що його намагалися зламати. Щоб розблокувати, я маю назвати карткові реквізити. Пам'ятаю, що з переляку не одразу знайшла окуляри і картку, але мене заспокоювали, що рахунок заблокували вчасно, і злодії не встигли перевести кошти. Я все продиктувала, мене запевнили, що до ранку картку розблокують, і я зможу отримати пенсію. Наступного дня пішла в банкомат, але на рахунку вже були нулі. Подзвонила в банк – там мені й сказали, що телефонували насправді шахраї, а не служба безпеки банку".
53-річній Валентині Миколаївні з Чернігівської області пощастило більше: вона хоча й повірила злодіям, повідомити конфіденційну інформацію не встигла. "Мені подзвонив чоловік, який представився співробітником Служби безпеки України, – згадує пані Валентина. – Назвав і посаду, і звання. Сказав, що має перевірити мою картку, бо є підозра, що її використовують для відмивання коштів. А для перевірки йому треба знати номер картки, термін її дії і три цифри коду безпеки на зворотному боці. Чесно – не знаю, як би я повелася і що б розповіла "есбеушнику", якби мій син не працював в СБУ. Припускаю, що зрештою продиктувала б дані: чоловік говорив дуже переконливо, грамотно, гарною українською мовою. Декілька разів повторив, що мене можуть притягти до відповідальності як співучасницю відмивання грошей, якщо я приховаю інформацію. Я перелякалася і, зрозуміло, вирішила швидше зв'язатися із сином. Сказала співрозмовнику, що не знаюсь на всіх цих юридичних тонкощах, але в мене син у СБУ, зараз йому зателефоную, і він передзвонить. Зрозуміло, що зі мною швидко попрощались, а через десять хвилин телефон вже був "поза зоною", і син нікому не додзвонився".
З подібними історіями часто телефонують не тільки фальшиві "працівники служби безпеки банку" та "есбеушники", а й фальшиві "поліцейські", "працівники прокуратури" та "представники Нацбанку України". Вони зазвичай спочатку чимось залякують, потім говорять про необхідність перевірки/розблокування картки і починають вимагати її реквізити. Розмовляють тривожно і поспіхом, наполягають і тиснуть.
А ось у шахраїв, які представляються співробітниками кредитних відділів банку, працівниками Пенсійного фонду чи соціальної служби, представниками благодійних і волонтерських організацій інший сценарій та інша тактика – вони не залякують, а повідомляють про якісь перерахунки-нарахування (пенсій, соціальних виплат, субсидій, виплат за кредитом, благодійної допомоги). Мовляв, "раніше вам щось не так рахували, а тепер зробили перерахунок – і ви маєте отримувати більше (сплачувати менше). Дайте дані вашої картки, щоб вам перерахували те, що ви недоотримали (повернули переплачене). І вибачте за помилку". Або варіант з "благодійниками": "Такий-то фонд зараз опікується пенсіонерами, і вам виділена матеріальна допомога. Потрібні ваші карткові реквізити для перерахування". Ну як же тут не продиктувати?!
З "радісною новиною" телефонують своїм жертвам і шахраї, які розігрують сценарій "ви виграли в лотерею". Розмова стандартна: "Вітаємо, ви виграли! Продиктуйте дані картки, ми перерахуємо виграш". У стані ейфорії від виграшу дехто забуває, що, по-перше, до будь-чого безкоштовного треба ставитися з обережністю; по-друге – для зарахування грошей на картку достатньо знати її номер. Ні термін дії, ні тим більше тризначний код безпеки СVV2/CVC2 на зворотному боці картки для здійснення операції не потрібні.
Це, до речі, варто запам'ятати й людям, які часто продають товар на сайтах приватних оголошень типу OLX. Зараз багато шахраїв "переключилися" на користувачів цих ресурсів. Схема приблизно така: ви публікуєте оголошення про продаж, наприклад, дитячого ліжка. Вам телефонує "покупець", каже, що забирає товар і готовий все заплатити на картку: "Диктуйте номер!" Потім передзвонює і просить назвати ще й термін дії картки та три цифри коду безпеки на звороті, бо, мовляв, без цього у нього не зараховується платіж, тому що платить юридична особа (або називає якусь іншу малозрозумілу причину). До речі, часто передзвонює вже не сам "покупець", а нібито працівник банку, через який має пройти платіж, але не проходить. Продавець зазвичай радий, що товар купують, і без вагань диктує реквізити. Тому повторюємо ще раз – термін дії картки та тризначний код безпеки СVV2/CVC2 на її зворотному боці не можна нікому повідомляти! Ні полісмену, ні інспектору з ПФУ, ні прокурору, ні банківському співробітнику, ні чиновнику з адміністрації. Втім, вони й не спитають.
"Жоден із представників правоохоронних органів, органів влади та банківських установ ніколи, навіть за форс-мажорних обставин, не зателефонує із проханням надати всі карткові дані, одноразові паролі підтвердження операцій з банківських sms-повідомлень або пароль доступу до системи інтернет-банкінгу, – розказує Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, яка за підтримки Державного департаменту США реалізує зараз в Україні Національну програму сприяння безпеці електронних платежів та карткових розрахунків Safe Card. – Якщо чуєте таке прохання, знайте – вам телефонують шахраї. Що робити? По-перше, негайно закінчіть розмову. По-друге, не панікуйте й уточніть інформацію. Якщо дзвонили з приводу рахунку чи картки, зателефонуйте в банк за номером, який вказаний на картці або на офіційному сайті банку. Якщо телефонували нібито з державної установи, знайдіть її номер на офіційному сайті і подзвоніть, щоб переконатися, що вас турбували саме звідти".
Ці прості поради допоможуть уникнути пограбування. Ви все-таки не розібралися і встигли передати шахраям карткові реквізити? Тоді слід негайно заблокувати картку і написати заяву в банк, який її випустив, і заяву в кіберполіцію (це можна зробити на сайті кіберполіції у розділі "Зворотний зв'язок").
3 
1
Коментарі
2