19 квітня 1971 року СРСР запустив першу у світі космічну станцію "Салют-1". Її вивела на орбіту ракета-носій "Протон-К".
Створення довгострокової орбітальної станції ініціювала група провідних фахівців Центрального конструкторського бюро машинобудування наприкінці 1969 року. Пропозиція щодо розробки виникла з двох причин.
По-перше, в ЦКБМ, яке вже кілька років розробляло орбітальну станцію "Алмаз" військового призначення, виникли труднощі при створенні службових систем і цільової апаратури комплексу. Створення станції "Алмаз" затримувалося.
По-друге, американці вже не тільки висадилися на Місяць, але й перейшли від "паперового" етапу до реальних робіт з орбітальної станції Skylab.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уперше жінка-пілот перелетіла через Ла-Манш
Для доставки екіпажів на станцію вирішили створити транспортний корабель 7К-Т. Провідним конструктором комплексу в січні 1970 року призначили Юрія Семенова.
Станцію створили для орбітальних польотів, проведення науково-технічних експериментів, медичних та астрофізичних досліджень. Польотний ресурс станції в пілотованому режимі становив три місяці й обмежувався ресурсом системи життєзабезпечення.
Перша орбітальна станція "Салют-1" відкрила новий етап у дослідженні космічного простору. У наступні роки створення та експлуатація орбітальних станцій стали головним напрямком робіт для радянської космонавтики.
8 квітня 1947 року на Сонці зафіксували найбільшу пляму. Вона сягала до 18 млрд кв. км. Сонячні плями є областями виходу до фотосфери сильних магнітних полів. Потемніння фотосфери в плямах зумовлено придушенням магнітним полем конвективних рухів речовини. Як наслідок - відбувається зниження потоку перенесення теплової енергії в цих областях.
3 
1
Коментарі