31 березня 1896 року американський винахідник Вітком Джадсон запатентував перший замок-блискавку.
ЇЇ використовували як застібку на черевиках. Вона складалась з 2 ланцюжків, на кожному з яких чергувались гачки з отворами, які чіплялись один до одного за допомогою рухомої металевої скріпки.
Блискавка не мала комерційного успіху через дороговизну виготовлення та ненадійність у застосуванні. Опинившись на межі банкрутства, Джадсон взяв у партнери Гаррі Ерла та Луїса Вокера.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запатентували перший прилад для запису звукових коливань
Вокер залучив до досліджень американського інженера шведського походження - Гідеона Сундбека. 29 квітня 1913 року Гідеон Сундбек запатентував блискавку, яка складалася з 2 текстильних стрічок, на яких були закріплені в шаховому порядку металеві ланки. З'єднання або роз'єднання половинок відбувалося за допомогою замка, що ковзає по стрічках.
На початку 1930-х завдяки модельєру Ельзі Скапареллі блискавка з'явилась на дитячих речах. 1937 року французький модельєр Жан Клод помістив блискавку на штанях.
У жіночу моду блискавка потрапила в повоєнні роки.
Сукня розвинулася з давніх плащів і накидок як результат еволюції крою, удосконалення матеріалів і збільшення різноманітності одягу. До середини XV ст. жіноча сукня знайшла гранично високу лінію талії, гострокутний глибокий виріз, оброблений широким коміром, вузькі довгі рукави й асиметричну спідницю.
2 
1
Коментарі