Чому небезпечне найменше підвищення середньої температури повітря

Температура повітря - індикатор змін всієї кліматичної системи, - говорить завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух. - Температура попереджає про зміну процесів, які є характерними для атмосфери, гідросфери, літосфери, кріосфери і біосфери. Тобто свідчить про зміни усього навколишнього середовища в якому ми живемо.

Клімат - це багаторічний режим погоди. Під таким періодом Всесвітня метеорологічна організація пропонує використовувати тридцять років. З середини минулого століття на нашій планеті спостерігаються нетипові та безпрецедентні за останні десятиліття і навіть тисячоліття зміни клімату. Причиною цього є природні і антропогенні процеси, які змінюють енергетичний баланс Землі.

Підвищення середньої глобальної температури земної поверхні спричинене зростанням викидів парникових газів та інших антропогенних факторів. Тобто, основною причиною зміни клімату є людська діяльність. Якщо коливання росту температури від природного аспекту складає від мінус до плюс 0,1 градусів Цельсію, то через внесок людини від плюс 0,5 до плюс 1,3 градусів. Найбільше людина впливає на підвищення температури через викиди парникових газів.

За даними Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, триваюче виділення парникових газів і надалі змінюватиме клімат на всій території Землі, включаючи нашу країну. До кінця 21 століття в Україні не очікується жодних температурних покращень. До 2030 року в середня за рік температура повітря в країні може зрости на 0,4 градуси. До середини століття ці зміни можуть становити у середньому 1,4 градуси, а до кінця - перевищать 3 градуси Цельсія.

Найстрімкіше середня за рік температура повітря збільшуватиметься на північному сході, дещо менше - на південному заході. Це пов'язано зі зміною циркуляції атмосфери. Найбільші зміни очікуються взимку і восени. На сході країни вони можуть перевищити 1,5 градуси. Зміни температури призведуть до того, що до середини століття зима в Україні може стати теплішою на 1,4 градуси, осінь - на 1,5 градуси, літо на 1,0 градус, а весна - на 0,8 градусів.

Підвищення температури повітря весною та осінню зумовить скорочення холодного періоду і відповідно збільшення теплого від двох тижнів на рік на Заході і до трьох на Сході. Усе через більш ранній початок весни і пізнє закінчення осені. Як наслідок, на Поліссі теплий період в середині століття може тривати біля 300 днів. Зараз такі умови спостерігаються у південному степу країни – Одеській, Миколаївській, Херсонській областях.

Підвищення середньої температури повітря за рік на один градус свідчить про збільшення тривалості теплого періоду на 10 днів. За останні 140 років середня за рік глобальна температура зросла на один градус. Очікується що до кінця століття вона може зрости від 0,3-1,7 градуси за оптимального сценарію до 2,6-4,8 градусів за найбільш песимістичного. Коли середня за рік температура зростає більш ніж на два градуси, то починають відбуватися незворотні зміни в екосистемі.

Найбільш вразливими до підвищення температури є сільське господарство, водні ресурси, енергетика, екосистеми, особливо біорізноманіття. Зміна температури свідчить про зміну усієї кліматичної системи і впливає на усі процеси як в природному середовищі, так і в економіці, соціальній і навіть політичній сфері. Це один із найбільших викликів для сталого розвитку усієї людської цивілізації

Підвищення температури повітря також змінює циркуляцію атмосфери. Вона в свою чергу впливає на збільшення повторюваності небезпечних явищ у природі. Нещодавно на Багамах "лютував" ураган Доріан п'ятої категорії. Завдяки зміні циркуляції, стихії такої потужності повторюватимуться все частіше, у всіх куточках планети. Через зміну циркуляції атмосфери відбувається чергування надзвичайно спекотної та дуже холодної погоди. Це призводить до нестійкості вирощування культур урожаїв. Таким чином одного року урожай є вдалим, іншого - нічого не "родить".

Потепління в Арктичному регіоні буде більш інтенсивним, ніж у середньому на планеті. Середня за рік температура повітря в окремих регіонах Арктики може зрости на 9 і більше градусів, що призведе до суттєвого росту тривалості теплого періоду і, як наслідок, танення льодовиків , підвищення рівня океанів і морів.

Проте уже в липні цього року, який виявився найтеплішим з 1880 року, танення льодовиків у Гренландії досягли такого рівня, який очікували лише в 2070 році за найгіршого сценарію. Спостерігалась і найменша площа арктичних льодовиків, а температура води в океані підвищилась надзвичайно сильно.

Підвищення температури супроводжується зростанням посушливості. Зокрема в Україні зараз відзначається грунтова посуха. Збільшення градусів призводить і до пожеж. Лише наприкінці серпня масово горіли ліси Амазонії. За цей період в атмосферу стався "викид" колосальної кількості вуглекислого газу. Тепер є недостача зелених насаджень, які б могли його збирати. Для того, що виростити такі ж повноцінні ліси людству знадобиться щонайменше 20-30 років.

Загалом 2015-2019 роки – найтепліші п'ять років на планеті з кінця 19 століття. Відмічається інтенсивний ріст концентрації парникових газів, на який суттєво вплинули пожежі в Сибіру, арктичних широтах та тропіках.Організація Об'єднаних націй навіть оголосила надзвичайний кліматичний стан.

Найважливіше - зменшити викиди парникових газів. Основним їх джерелом є енергетика. Потрібно розвивати відновлювальну енергетику, відмовлятися від вуглицевої - вугілля та нафти. Їх варто замінювати на природні джерела енергії - сонця, вітру і землі. Покращенню клімату посприяють заходи із вилучення парникових газів з атмосфери. Цьому допоможуть зелені насадження.

У великих містах люди особливо вразливі до підвищення температури завдяки наявності додаткового термічного ефекту. А дерева та інші рослини допомагають знизити температуру, збільшують вологість повітря, затримують її в грунті при випаданні опадів і зменшують їхній стік. Це зменшує ризики підтоплення та покращує мікроклімат.