У давнину люди боялися різних астрономічних явищ. Вірили, що вони приховують у собі небезпеку. Нині ці явища трактують по-різному. Коли падає метеорит - загадують бажання. А от до затемнень Сонця чи Місяця ставляться двояко. Хтось - з обережністю: намагається не вирішувати важливих справ, сваритися чи вирушати у дорогу. Хтось використовує затемнення як унікальну можливість скоригувати своє життя і долю.
Gazeta.ua підготувала добірку головних астрономічних явищ року, що минає.
Блакитний Місяць
31 березня 14:35 за київським часом на небі могли побачити Блакитний Місяць або перший повний Місяць весни.
Блакитний Місяць - рідкісне астрономічне явище. Воно стається один раз в 2,7 року. Зміна кольору супутника Землі з сірого на блакитний відбувається внаслідок запиленості атмосфери або підвищеної вологості.
Земля в афелії
6 липня о 18:46 Земля "втекла" від Сонця. Наша планета перебувала у найдальшій від небесного світила точці своєї орбіти.
Сонце мало найменший видимий діаметр. Земля в афелії знаходилася на 5 млн км далі від Сонця, ніж в перигелії. Ця різниця невідчутна для людського ока, оскільки зміна розміру диска проходить плавно протягом півроку.
Коридор затемнень
Влітку відбувся коридор затемнень. Він почався 13 липня затемненням Сонця- о 3:02 за Гринвічем. Явище могли побачити у Тасманії, південній частині Австралії і у східній частині Антарктиди.
Під час коридору відбулося затемнення Місяця - 27 липня. А наступної ночі відбулося протистояння Марса з Сонцем. Червона планета виявилася на одній лінії з Сонцем. Її можна було побачити із Землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затемнення Сонця: що варто знати про це
Закінчився коридор затемнень 11 серпня. Об 11:47 за київським часом відбулося сонячне затемнення у Леві. Явищем милувалися в Україні, Монголії, Казахстані, північно-східному Китаї, Скандинавії, Гренландії, у північній частині Канади.
Затемнення Місяця
27 липня відбулося найдовше у цьому столітті затемнення Місяця. Повна фаза тривала 1 год. 43 хв. Часткова - 3 год. 55 хв. Місяць пройшов через найтемнішу область земної тіні - Umbra. Він став темно-червоним. Саме тому явище називають "Кривавий Місяць".
Затемнення змогли побачити жителі Східної півкулі. У Новій Зеландії та Південній Америці його спостерігали лише частково. Північна Америка не змогла насолодитися "кривавим" Місяцем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кривавий Місяць": які небезпеки приховує видовищне астрономічне явище
Парад планет
У серпні в нічному небі відбувся парад планет: по один бік Сонця опиняється кілька небесних тіл. Вони не вишикуються в одну лінію в один день, але з кожною з них до кінця місяця зблизиться Місяць.
Місяць по черзі рухався до кожного з чотирьох космічних тіл. 21 серпня наблизився до Сатурну, 23 серпня - до Червоної планети, 27 серпня - до Нептуна і 31 серпня - Урану.
Метеорні дощі
Перший зорепад 2018-го відбувся навесні. З 18 по 25 квітня тривав метеорний потік Ліріди. У Північній півкулі у небі пролітало до 20 метеорів щогодини. У ніч на 6 травня відбувся наймасовіший весняний зорепад - Ета-Аквариди. На годину пролітало від 10 до 85 метеорів.
П'ять зорепадів відбулося влітку. З 7 по 13 липня тривав метеорний дощ Пегасиди. Протягом години пролітали до трьох метеоритів. Після себе у небі вони залишали смугу. Вона зникала через кілька секунд.
У період з 9 липня по 16 серпня відбулися три метеорні потоки - Феніциди, Південної Пісциди, Альфа-Козероога. Ці зорепади не потужні. Протягом години пролітало до п'яти метеорів.
Найінтенсивніший зорепад літа Дельта Аквариди тривав з 12 до 23 серпня. Щогодини падало до 20 зірок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головні астрономічні явища 2017 року
Осінні зорепади розпочалися потоком Драконіди на початку жовтня. Метеори мають жовте або червоне забарвлення. Цього ж місяця відбувся найбільш видовищний зорепад Оріоніда. Метори вирізняють великими розмірами, яскравістю і особливим блиском у вигляді довгих "хвостиків".
З 16 по 21 листопада відбувся зорепад Леоніди. Середня інтенсивність потоку – 10-15 метеорів на годину. Закінчився рік зорепадом Гемініди. Він - найактивніший. Кількість падаючих метеорів може досягати 200 в годину.
Журнал Science склав список наукових досягнень нинішнього року. До шорт-листа "проривів року" потрапили 10 наукових робіт і відкриттів. Зокрема, виявлення метеоритного кратера в Гренландії. Діаметр - 31 км. Він міг утворитися ще 13 тис. років тому, а зараз ховається під кілометром льоду.
Коментарі