Експерт розкритикував якість сучасного ЗНО

 

2019-го 15,8% абітурієнтів, які писали обов'язковий тест з української мови та літератури, не подолали поріг "склав/не склав". Тест із математики не склали 18,17%. Із фізики ця цифра дорівнює 14,97%. Із історії України поріг не подолали понад 16% абітурієнтів, географії – 10,43%, хімії – близько 14%.

- Основною причиною таких невтішних результатів є якість тестів. Як усім хворим не можна давати одну пігулку для лікування, точно так не можна, щоб усі абітурієнти писали однаковий тест, - говорить екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. - Різні завдання мають бути для різних груп вступників. Тест для осіб, які просто складають ДПА і для майбутніх математиків і фізиків повинен відрізнятися. Іншими мають бути й завдання для людей, які вступають на філологію чи журналістику.

Як Ви оцінюєте якість тестів на ЗНО?

- Усі вони розраховані на механічне відтворення знань. Тести не дають можливості перевірити рівень володіння випускниками необхідними компетенціями. У них є надзвичайно багато другорядного матеріалу. Складається враження, що укладачі намагаються знайти і використати якусь несуттєву деталь, лиш би не повторитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири однокласники склали ЗНО на 200

Крім цього, тести є застарілими. Технологію проведення ЗНО, яка існує зараз, запроваджували ще 2006-го. Концептуальні підходи до укладання тестів уже давно не відповідають сучасним вимогам. Їх необхідно змінити, однак у жодному випадку не відміняти.

Як повинно виглядати сучасне ЗНО?

- По-перше, я б дозволив абітурієнтам складати ЗНО кілька разів. Потім вибирати той результат, який, на їхню думку, є найкращим. Це б дозволило уникнути багатьох психологічних проблем, які виникають під час написання тестів. По-друге, необхідно відходити від тестів на паперових носіях. В епоху швидкого розвитку інформаційних технологій не є доцільним друкувати завдання і возити їх через всю Україну, витрачаючи на це мільйони гривень із державного бюджету. Така практика була нормальною 10-12 років тому, але не сьогодні.

Що ще?

- Необхідно перевіряти, як абітурієнти використовують свої знання на практиці, а не лише їхню пам'ять. Вважаю, що варто давати можливість користуватися різними довідковими матеріалами під час написання ЗНО. Крім цього, проводячи тест і визначаючи результати, потрібно бути більш гуманним із абітурієнтом. Великого стресу для кожного завдає перевірка з металошукачем, яку проводять під час кожного ЗНО. Надзвичайно складною є апеляційна процедура. Абітурієнт, який під час тесту не встиг написати усі завдання, немає можливості їх дописати чи подати апеляцію. Вважаю це неправильним.

У якій формі повинні бути завдання ЗНО?

- Сучасна тестова форма перевірки знань є далеко неідеальною. Однак зараз нічого кращого не придумали. Крім цього, їхнє укладання вимагає від людини високого рівня професійної майстерності. В Україні є надзвичайно мало фахівців, які можуть укладати хороші тестові завдання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали області, де найкраще склали ЗНО-2019

Такий тест не повинен містити понад 50 запитань, як це є зараз, а достатньо 10-15. Проте вони мають надати можливість комплексно перевірити вміння абітурієнта використовувати набуті знання у практичній діяльності. Наприклад, на ЗНО з історії України необов'язково подавати фото соборів та церков. Через погану якість друку вступнику складно розібрати, що це за пам'ятка архітектури. Значно важливіше дізнатися, чи в такої людини сформоване історичне бачення та світогляд.

Чому в одних областях абітурієнти здають ЗНО краще, ніж в інших?

- Важливим чинником є рівень педагога, який працює з учнями. Також, якими навичками володіє репетитор, який навчає абітурієнта. Якщо взяти до прикладу Харківську область, то цьогоріч там є 25 вступників, які склали тести на 200 балів. У сусідній Полтавській області таких осіб було лише 5. Проте Харків - це грандіозний освітній центр, який є значно потужнішим за ту ж Полтаву чи Тернопіль. У місті значно більше спеціалістів, які здатні займатися репетиторством. Також і батьки можуть собі дозволити найняти кращих вчителів.

Яку роль повинна відігравати школа в підготовці учня до ЗНО?

- На початку його впровадження школу та ЗНО намагалися максимально розділити. Тоді учнівські результати до навчального закладу не повідомляли. Випускник сам обирав, чи розповідати про свою оцінку чи ні. Зараз школа працює на ЗНО. Це є неправильним. Замість того, щоб виконувати навчальну програму, багато перетворюють уроки на підготовку до тестування.

Чи варто дитині наймати репетитора під час підготовки до ЗНО?

- Якщо форма тесту наступними роками не зміниться, то абітурієнту потрібно готуватися 4-5 років. Тут складно обійтися без репетиторів. Його можна вважати, як приватною освітою. Варто визнати, що ЗНО і справді породило репетиторство. Багато-хто в цьому вбачає трагедію, але я вважаю по-іншому. Адже без них кількість учнів, які б не пройшли поріг "не склав" був не 15, а 60 відсотків.

×