Відросток столкнувся з високою нехваткою кваліфікованих інженерів: до 2025 року миру потрібно додатково 90 000 спеціалістів. При цьому компанія шукає експертів, що поєднують технічні навики з управлінськими - як Ігор Астрахович. Його кар'єра - приклад успішного переходу від традиційного флоту до офшорних проектів, де критично вміє працювати з міжнародними стандартами (DNV, ABS) і мультикультурними командами. Як підготувати інженерів нового покоління і чому одних університетських знань уже недостатньо?
Ігор Астрахович - інженер з глобальним досвідом, чья кар'єра поєднує технічну експертизу в морській енергетиці та управління складними проектами в офшорній індустрії. За 15+ років він працював на передових судах з динамічним позиціонуванням (DP2/DP3), керував багатомільйонними модернізаціями системи та забезпечував безпеку операцій в умовах високих ризиків. Його компетенції підтверджені сертифікатами PMP та ліцензією First Class Engineer (Unlimited), а також визнанням міжнародного професійного співтовариства - Ігор є початковим членом IEEE (Інститут інженерів з електротехніки та електроніки), однієї з найпрестижніших асоціацій у сфері технічних інновацій.
Особое внимание Ігор уділяє впровадження сучасних рішень: від інтеграції цифрових систем управління до оптимізації енергетичних установок. Його робота в таких компаніях, як Noble Corporation, Diamond Offshore Drilling, Solstad Offshore, включала координацію між інженерними командами, класами судочинства та клієнтами, що вимагало не тільки глибоких технічних знань, але й навиків міжкультурної комунікації.
- Що вдохновило вас вибрати професію морського інженера і як ви прийшли до роботи в офшорній індустрії?
Я народився в Ізмаїле (Україна) - старинному портовому місті на Дунаї, відомому як місто моряків та інженерів. З дитинства мене окружали віри, судові інженери і сама атмосфера морського життя - і в Ізмаїлі, і в поблизу Одеси, одному з ключових морських центрів України.
Головним вдохновением став мій дід, який пропрацював 55 років в "Українському Дунайському пароходстві" (УДП) старшим механіком. Спостереження за його відповідальність у роботі привело мене до поваги до інженерії, дисципліни та.
Ці ранні враження визначили мій вибір: я вивчав судову енергетику та електротехніку. Почав кар'єру в торговому флоті, але мене завжди манили інновації та складність офшорних систем.
В останні роки я керував багатомільйонними проектами з автоматизації, AI-систем безпеки, гібридних двигунів і енергооптимізації. Я пройшов через сотні проекти і багато з них були першими в світі. Ці проекти не тільки підвищили ефективність, але й скоротили екологічні наслідки. Саме поєднання традицій, технічного лідерства та інновацій визначає мій шлях у морській інженерії сьогодні.
- Які сучасні технології та інновації в морській інженерії, на ваш погляд, змінюють сьогодні?
Сучасна морська інженерія переживає важливі зміни, які визначають три ключові напрямки: інтелектуальні системи управління судами, оперативна аналітика в реальному часі та інтеграція відновлюваних джерел енергії в гібридні силові установки.
Розвиток інтегрованих систем управління та автоматизації дозволяє отримати точне позиціонування судів, оптимізувати розподіл енергії та контролювати технічний стан обладнання в режимі реального часу. Ці технології особливо важливі для офшорних платформ класу DP2/DP3, де безпека і точність операцій є критичними. Вони зводять до мінімуму людський фактор і підвищують загальну ефективність.
Використання сенсорних сетей, цифрових двійників і віддаленої діагностики зробило прогнозування неотъемлемой частиною обслуговування судів. Ці інструменти допомагають заздалегідь виявити потенційні несправності, скорочення незапланованих просторів і тривалий термін служби обладнання - без встановлення робочих процесів.
Все більше поширення отримують гібридні рішення, що поєднують традиційні двигуни (дизельні або LNG) з вітровою і сонячною генерацією. Такі системи знижують витрату палива, зменшують викиди і підвищують енергоефективність.
Поступово ці рішення становляться вже не просто інноваціями, а обов'язковою умовою для створення більш безпечної, екологічної та економічно ефективної морської промисловості.
- Що робити з дефіцитом інженерів і як підготувати інженерів нового покоління?
Ця нехватка - закономірний результат того, що відросток змінюється швидше, ніж система підготовки кадрів. Сучасні суди - це вже плавучі ІТ-хаби з гібридними установками, а в академіях до них пор учаться на устаревших дизелях. Молоді спеціалісти масово входять в IT або берегову енергетику, де вище зарплати і менше ризиків.
Решать проблему потрібно системно: компаніям - активніше інвестувати в тренажерні центри і перекваліфікацію, вузам - внедрять програми по DP-системам і екологічним технологіям, а самим інженерам - постійно вчитися. Мій досвід у Noble Corporation показав: навіть з 15-річним стажем без регулярного оновлення знань сьогодні не обійтись.
2 
4069
Коментарі