За кожну скорочену робочу годину, за кожен вимушений "вихідний" у зв'язку з простоєм підприємства через карантин держава виплатить працівникам грошову компенсацію. Куди звертатися і які документи подавати, прописано в урядовій постанові, ухваленій 22 квітня. Щоб отримати виділені державою гроші, варто поквапитися.
Отримати допомогу можуть працівники підприємств малого та середнього бізнесу, яких було переведено на неповну зайнятість, що і спричинило втрату частини заробітку. Це стосується не тільки виробничого сектора, а й будь-яких інших компаній, що призупинили або скоротили діяльність через карантин. Однак на працівників підприємств, чиєї діяльності держава офіційно не закривала, компенсації не поширюються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Попит на валюту падає: українці почали здавати долари
Фінансування поширюється тільки на тих найманих працівників, хто офіційно працевлаштований на штатну посаду. Воно не поширюється на пенсіонерів, сумісників і тих, хто працює за трудовими угодами, а також тих працівників, хто вже отримує будь-яку компенсацію під час простою.
"Суб'єкт підприємництва повинен відповідати тій категорії, яка вимушено закрилася. Ті підприємства, які закрилися зовсім, не подаватимуть, державна допомога не дістанеться неоформленим. У туризмі, наприклад, працюють тільки за угодами, і працівник може нічого не отримати, бо галузь "не оформлено", - розповіла UBR.ua податковий консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральний директор компанії "Е.С.Консалтинг" Олександра Томашевська.
Важливим нюансом порядку є те, що пакет документів на державну допомогу оформляє не сам найманий працівник, а роботодавець. Він подає до місцевого центру зайнятості пакет документів протягом 30 календарних днів з дня зупинення/скорочення діяльності, але не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення карантину. Експерти підкреслюють, що процедуру не обтяжено бюрократизмом.
"Пакет документів, який повинні подати підприємці, вільний: заява у вільній формі, копія наказу про час "непрацездатності", інформація про найманих працівників. Єдине питання, як працюватиме податкова, як видаватиме довідку про сплату ЄСВ. А щодо самого порядку ніяких оформлювальних складнощів бути не повинно", – вважає економічний експерт Юрій Гаврилечко.
Виплати здійснюються роботодавцем протягом 3 робочих днів з дня отримання коштів територіального центру зайнятості щомісяця за окремою платіжною відомістю, копія якої подається до центру, - за весь період скорочення годин роботи. При цьому суму допомоги обмежено.
"Допомога виплачується за кожну годину, на яку було скорочено зайнятість працівника, з розрахунку 2/3 ставки (окладу), але не більше мінімальної зарплати (4723 грн). При цьому, якщо роботодавець звільняє таких працівників на певних підставах - скорочення, угода сторін, порушення роботодавцем законодавства про працю - протягом певного періоду після закінчення таких виплат, суми виплаченої допомоги роботодавцю необхідно буде повернути", – прокоментувала UBR.ua радник-практик трудового та корпоративного права АО Arzinger Олеся Павлінська.
Одним із мінусів зазначеної процедури є обмежений термін звернення до державних органів, через що підприємці безповоротно втрачають дорогоцінний час, на який нараховується допомога.
"Виділено термін усього 30 календарних днів із дня припинення/скорочення робочої діяльності, тобто підприємці вже з усіх ніг повинні кинутися до Фонду соціального страхування. Адже вводили обмежувальні заходи з 12 березня, і якщо навіть хтось уже 23 квітня звернувся за допомогою, то як мінімум два тижні вимушеного простою підприємств уже випадають із цього тимчасового коридору", - говорить Гаврилечко.
Усього в країні 13,2 млн найманих працівників, з яких 10,6 млн працюють за трудовими договорами, у зоні ризику насамперед виявилися ті, хто задіяні в громадському харчуванні, сферах розваг і послуг, туризмі, транспорті, оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві тощо. З метою підтримати їх уряд і ухвалив зазначену постанову.
3 
8642
Коментарі