Економічні експерти, політологи, фінансисти та представники українського бізнесу, у тому числі і підприємств з європейськими інвестиціями, б'ють на сполох. У країні почав широко застосовуватися новий вид рейдерства - екологічний. Чим це небезпечно і хто в підсумку може найбыльше постраждати від таких маніпуляцій громадською думкою?
Питання захисту навколишнього середовища та екології багатьма з нас сприймаються у світлі власної безпеки. Це, мабуть, один з ключових чинників, що підштовхує громадян виходити на протести, влаштовувати акції, флешмоби, перекривати дороги, блокувати роботу підприємств. На жаль, як показує практика, ми далеко не завжди усвідомлюємо, що, відстоюючи, здавалося б, свої законні права на безпечне місце існування, фактично стаємо заручниками нечесної конкурентної боротьби. Адже блокади підприємств часто нічим не обгрунтовані, а їх мотиви не підтверджені реальними фактами. Однак вони завдають серйозної шкоди інвестиційній привабливості країни, здатні поставити жирний хрест на створенні нових робочих місць і стабільності бюджетних відрахувань, навіть якщо це стосується лідерів українського бізнесу. Серед свіжих прикладів порушення кримінальних справ за статтею "Екоцид" проти містоутворюючих підприємств з подальшими обшуками, майже добовими слідчими діями, які блокують їх роботу і зривають старт багатомільйонних проектів. Разом з тим все частіше ми чуємо про якісь екологічні організації і команди активістів, які за схемою "лихих 90-х" безцеремонно вриваються на територію підприємств, застосовуючи силу, нейтралізують охорону, надовго блокують роботу, домагаються звільнення керівництва або переслідують інші цілі.
Експерти запевняють, що екологічне рейдерство, яке стрімко набирає обертів і шантаж стали наслідком відсутності законодавчих заходів протистояння. Частково зіграла роль і відсутність активності з боку Міністерства екології та інших відомств, які особливо не реагують на цілеспрямовані і часто замовні заходи, що псують інвестиційний клімат країни.
"Є організації, які начебто екологічні, але діють на замовлення і в інтересах певних бізнес-структур", - говорить Кирило Косоуров, глава Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами.
Серед очевидних підтверджень того, що ці дії заздалегідь сплановані і скоординовані, можна вважати фактичну бездіяльність в таких ситуаціях правоохоронних органів. Є маса прикладів, коли поліція просто стояла осторонь і не заважала людям у камуфляжній формі робити "свою справу" (читай - відпрацьовувати свій гонорар).
"Випадки, коли компанія, отримавши всі необхідні експертні висновки, у тому числі екологічні, приступає до реалізації проекту, але тут з'являються екологи та активісти, які їх заперечують, нерідкі. Часто це ставало причиною зупинки процесу реалізації нових проектів. При цьому результати наявних у інвесторів експертиз пізніше підтверджували такі авторитетні організації, як ЄБРР або IFC. При перевірці проектів вони, як правило, не знаходили тих грубих порушень, на яких наполягали екологічні організації", - розповідає Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації.
За його словами, найчастіше організовані такого роду активістами блокади і протести дивним чином збігаються з небажанням конкретної впливової людини, щоб певний проект розвивався.
Більш того, як з'ясовується вже пізніше, влаштовуючи бурхливі протести і економічні блокади, так звані "екоактивісти" нерідко аргументують свої дії інформацією, отриманою в соцмережах. А вона, як відомо, запросто може бути фейком або ж напередодні підготовлена, оприлюднена і поширена з конкретною метою - створити максимальний резонанс в суспільстві.
Експерти також визнають, що для початку великої війни на екологічному грунті зацікавлені сторони залучають (або використовують наосліп) пересічних громадян, що живуть неподалік від підприємства. Їх підбивають складати (або просто дають підписати вже заготовлені) звернення до Мінекології, Держекоінспекції, Кабмін, вказуючи, якої шкоди йому завдає той чи інший бізнес. В результаті робота компанії надовго блокується тривалим рейдом перевіряючих інспекцій або правоохоронців. У випадку з широкомасштабними кампаніями зацікавлені особи підключають ЗМІ, блогерів, правозахисників, активістів і т. п.
"Аспекти впливу на екологію, екологічні питання нерідко слугують інструментом в корпоративних війнах комерційних компаній. Фахівці, найняті однією стороною, відстоюють одну точку зору, протилежної - іншу. Це все робиться тонко, красиво, як і в практиці адвокатів, що знаходять аргументи навіть для захисту людей, злочин яких тягне на довічне ув'язнення", - говорить В'ячеслав Потапенко, співзасновник громадської організації "Інститут зеленої економіки".
На його думку, ефективним і простим способом покласти край подібному екологічному рейдерству можна вважати об'єктивність висновків експертів. Їх рішення, так само як і заходи активістів, повинні бути адекватними, заснованими на конкретних реальних фактах, а не на думці замовника, навіть вельми впливового і шанованого в певних колах. Крім того, заради самозахисту від екорейдерів (читай - самозбереження) представники українського бізнесу вже почали об'єднуватися в професійні асоціації. Зокрема, глави 16 профільних асоціацій України підписали Меморандум про забезпечення достовірної інформації у сфері екології. До складу цього об'єднання для екосамооборони увійшли Professional Association of Ecologist of Ukraine, Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, Біоенергетична асоціація України, Українська вітроенергетична асоціація, Асоціація сонячної енергетики України та інші.
Вони мають намір не тільки давати об'єктивну оцінку кожному подібному випадку, а й спільно виробляти чітку тактику і стратегію протистояння.
Коментарі