Українських меблів експортували на 1 млрд доларів, і це далеко не межа

У 2021 році експорт українських меблів зріс на рекордні 40,1%. У грошовому еквіваленті це склало 1 мільярд доларів. Показники стануть в рази більшими після виведення з тіні багатомільярдного ринку деревини, вважають виробники

Наші меблярі експортують продукцію до 120 країн світу. Найбільші обсяги минулого року було відправлено до Польщі 34,3% та Німеччини 16,4%. Українську продукцію закуповують світові лідери меблевого рітейлу: IKEA, JYSK, XXLutz, HOMECENTER тощо.

Середньорічний приріст експорту меблів у попередні 5 років склав 21,4%. Однак, вітчизняні меблярі ставлять собі амбітну мету: вийти до 2030 року на обсяги експорту в 14 мільярдів доларів і потрапити в ТОП-10 світових експортерів. Справа за малим: трохи державної підтримки. І насамперед - ухвалення Закону "Про ринок деревини".

В детінізації цього багатомільярдного сировинного ринку виробники вбачають один із найважливіших кроків для прогресу своєї галузі.

На сьогодні маніпуляції з обсягами заготовленої деревини, яка виставляється на відкритий продаж, провокують штучний ажіотаж, перегрівають ціни та створюють умови для тіньової торгівлі деревиною. Тим часом, бізнес не має доступу до даних щодо продажу сировини в країні, а через штучний дефіцит плитних матеріалів чи неможливість придбати масив деревини на внутрішньому ринку за конкурентоспроможною ціною, чимало деревної сировини доводиться імпортувати.

Законопроєкт уже пройшов перше читання, під час якого із тексту вилучили пункт про скасування мораторію на експорт деревини - як передчасний, адже передусім варто впорядкувати внутрішній ринок, вважають представники галузі.

Український ринок деревини - це "темний ліс"

Точно оцінити обсяги внутрішнього меблевого ринку України неможливо - через вагому частку "сірого" ринку. Однак, міжнародні аналітики з Euromonitor International та CSIL оцінюють споживання меблевої продукції всередині країни в 1,2 мільярди доларів. З цієї орієнтовної суми імпортованих меблів було на 0,58 мільярдів доларів, майже половина з яких - це Китай.

Так само непросто підрахувати об'єктивну потребу вітчизняної меблевої галузі в деревній сировині.

"Відокремити українського виробника меблів серед споживачів 17,5 млн. кубів української деревини за 2021 рік просто неможливо. Хтось із покупців цієї деревини був виробником меблів чи плити, а хтось порізав на дошку та експортував до того ж Китаю. Саме питання непрозорості покликаний вирішити Закон України "Про ринок деревини", адже сьогодні цей ринок - "темний ліс", в усіх сенсах, - зауважує член правління, керівник кластерної платформи Української асоціації меблевиків Оксана Донська в розмові з Gazeta.ua.

"Отримавши прозорі правила гри, Україна може стати найбільшим у Європі виробником меблів. Саме виробником, а не постачальником сировини. А це дозволить залучити майже пʼять мільярдів євро іноземних та українських інвестицій, створити понад 200 тисяч робочих місць, створити повноцінні меблеві кластери з новими сучасними підприємствами, суттєво збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів", - вважає вона.

Галузь просить МЕДу

Свої плани з розвитку меблевої галузі її представники сформулювали у проєкті, який назвали "Меблевим економічним дивом" (МЕД). Переконують: попри пафосну назву, плани цілком реальні. Однак, для їх реалізації потрібні зміни на державному рівні. Зокрема, збільшення кількості дозволів на вантажоперевезення. Адже, за висновками експортерів, обсяг експорту 2021 року міг би бути ще більшим, якби не відсутність дозволів на перетин кордону ЄС, зокрема з Польщею, для вантажного транспорту України наприкінці року.

Логістичні компанії, які співпрацюють з меблевиками, стверджують, що цього року ситуація з наявністю дозволів буде ще критичнішою. Для повноцінного функціонування галузі міжнародних перевезень Україні потрібно 200 тисяч дозволів для перетину кордону Польщі, натомість у 2021 році видано всього 160 тисяч.

 

Також серед очікуваних змін - імплементація норм Закону України "Про індустріальні парки", надання державної підтримки підприємствам для участі в міжнародних та національних експортоорієнтованих виставках, запровадження національної стратегії залучення молоді до роботи в промисловості.

Однак, першим пунктом залишається врегулювання сировинного ринку.

"Поки що кроки Держлісагентства не дозволяють повністю позбутися головних проблем ринку — корупції і "договорняків". На це скаржаться як галузеві асоціації, так і самі переробники. Тому до другого читання законопроєкту "Про ринок деревини" подані важливі правки, які враховують практично всі побажання учасників ринку, - пояснює керівник громадянської ініціативи "За ринок деревини" Юрій Дюг в розмові з Gazeta.ua.

Насамперед передбачений вихід Держлісагентства на повністю прозорі аукціони плюс чітко врегульовані договори оферти. При цьому на перші торги допускаються лише українські переробники. Прибране право лісгоспів встановлювати додаткові вимоги до покупців на власний розсуд — це прибирає корупційну складову. Правила аукціонів мають бути врегульовані лише на рівні закону та постановою КМУ. Це дозволить уникнути появи додаткових корупційних інструментів. Крім того, передбачені штрафні санкції за порушення договорів — як з боку продавця, так і з боку покупця. Це сприятиме покращенню дисципліни та усуне більшу частку маніпуляцій, які існують на ринку сьогодні.

Коли саме відбудеться друге читання законопроєкту експерти прогнозувати не беруться - відповідне рішення ухвалює комітет Верховної Ради з економічного розвитку, а від нього інформації наразі не надійшло.

Втім, частину важливих кроків для нарощування обсягів експорту постачальники і виробники можуть робити і без державного регулювання.

Сертифікація - справа добровільна

Одним із пунктів проєкту "Українське меблеве диво" є 100% FSC-сертифікація українських лісів до кінця 2023 року в рамках проєкту "Українське меблеве диво".

Forest Stewardship Council (FSC) — міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на підтримку екологічно та соціально відповідального управління лісами та забезпечення невиснажливого використання лісових ресурсів. Тобто знак FSC на деревині або на зробленому з неї товарі — показник того, що продукція виготовляється з деревини з лісу, в якому ведеться відповідальне лісове господарство. На сьогодні FSC представлена у 82 країнах. Загальна площа FSC сертифікованих лісів складає 231,5 млн га. Розвиток FSC сертифікації в Україні триває понад 20 років. Станом на лютий 2022 року в Україні сертифіковано 3,8 млн га лісів та видано 122 сертифікати системи ведення лісового господарства.

Наявність FSC-сертифікату є необхідною умовою виходу на меблеві ринки Європи та США. Адже для рітейлерів це є свідченням того, що для виробництва меблів використана легальна деревина, зрубана в законний спосіб, без порушення норм ведення лісового господарства та шкоди для екології.

"Лісова сертифікація несе триєдині цінності - як для довкілля, так і для економіки та суспільства загалом, і є виключно добровільною справою. Підприємства мають самі зголоситися на дотримання вимог сертифікації, забезпечуючи виконання FSC національного стандарту, - наголошує в коментарі Gazeta.ua керівник FSC Ukraine Павло Кравець.

Механізм сертифікації полягає у оцінці дотримання лісогосподарювання вимогам FSC стандарту. Така оцінка проводиться аудиторськими компаніями, які є незалежними від FSC чи державних органів. У свою чергу, деревообробні підприємства також перевіряються незалежними аудиторами, які засвідчують: деревина походить із сертифікованих – тобто, добре керованих лісів.

×