За роки незалежності доходи українців стрімко зростали під час 2005-2007-х. Однак покращення рівня життя досягалося за рахунок дешевих міжнародних кредитів. Це не результат зростання продуктивності праці. Борги, особливо в іноземній валюті, створили проблеми, які не можемо вирішити досі, розповів Gazeta.ua економіст Борис Кушнірук.
Цьогоріч відзначатимуть 29-ту річницю проголошення Незалежності України. Як за цей час трансформувалася економіка країни?
Структура економіки стала значно примітивнішою. Набула більше сировинного характеру, раніше була промислова. Водночас суттєво наростили продуктивність праці в аграрному секторі. В економіці зросла частка торгівлі й послуг, що характерніше для країн з ринковою економікою. За радянських часів сфера послуг була мізерною. Тоді важко було уявити, що в магазинах не буде дефіциту продуктів, необхідних товарів. Зараз найголовніше - мати гроші, за що купувати. Крім того, сформувалися інші структурні елементи, характерні для ринкової економіки. Наприклад, розвинулася банківська структура України, розрослася туристична галузь. Ми запросто можемо подорожувати по всьому світу. Крім того, багато українців мають робочі відрядження за кордон. Щоправда, цьогоріч із цим виникли проблеми через поширення коронавірусу та запровадження карантину.
Уряди заявляють, що потрібно відновлювати підприємства. Які нові підприємства справді потрібні Україні?
Однозначно необхідно сприяти розвитку промисловості. Нам потрібні нові підприємства з вищим рівнем переробки, продуктивності праці та зарплатами. Створювати їх на базі старих нереально. Інша справа, що уряди поки що не представили механізмів, як досягнути цього.
У чому переваги й недоліки сировинної економіки?
У сировинної продукції низький рівень доданої вартості. Через це низький рівень частки заробітних плат, а тому дохід населення за такої економіки мізерний. Крім того, сировинна галузь чутлива й залежить від ситуації на зовнішніх ринках. Якщо ціни там зростають, то коштів у країну надходить більше. Якщо ціни падають - менше. Це впливає не тільки на доходи населення, а й на надходження коштів у бюджет, експортну виручку, курс валют у країні. Але це неможливо контролювати. Тому переваг від сировинної економіки для країни жодних. Нам необхідно відмовлятися від неї.
Які висновки з попередніх економічних криз мали б зробити? Наскільки небезпечна нова економічна криза для України?
Найголовніше, що залазити у валютні борги — це неправильно й ризиковано. Друге, що зрозуміли, потрібно завжди формувати фінансову подушку - резерви на випадок проблем. Водночас із 2007 року світ увійшов у цикл довгих структурних змін, за яких реформується структура економіки. У такий перехідний період світ, і Україна зокрема, майже постійно перебувають у режимі кризи. Особливо це ризиковано для української сировинної економіки. Для країн, де доходи вищі завдяки підприємствам з більшою доданою вартістю, перехідний період не такий болючий. Раніше прогнозував, що період змін триватиме до 2023-2025 років. Зараз стало зрозуміло, що доведеться чекати щонайменше до 2030-го. До того часу Україна перебуватиме в перманентному стані кризи.
Що радянського не вдалося викорінити за 29 років у економіці, соціальній політиці, комунальній сфері?
Найголовніше, що люди покладають на державу значні очікування і сподівання. Хочуть отримувати соціальні пільги, дешеві комунальні тарифи і платити малі податки. Насправді чим слабша економіка держави, то тим менше вона може щось дати своїм громадянам. Зрозуміло, що ми досі не реформували значної частини економіки. Це й комунальний сектор, і медична система. Поки що вони не відповідають тому, як це має працювати за ринкової економіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Виробляли літаки та ракети. Зараз продаємо олію": як змінилася Україна за роки незалежності
Які першочергові завдання стоять перед країною зараз?
Політикам недостатньо пообіцяти українцям широкомасштабне будівництво доріг у країні. Треба пояснити, які джерела фінансування таких реформ. При цьому варто пам'ятати, що будувати дороги в борг — погана історія. З іншого боку, в нас не так проблеми з глобальними змінами, як із налаштуванням певних сфер. Наприклад, формально митна система України працює, як в інших європейських державах. Питання в тому, що в нас вона страшенно корумпована. Потрібно провести податкову реформу. Але це не означає, що необхідно кардинально змінювати структуру податкових систем. Потрібно знижувати фіскальний відсоток ВВП, необхідний для стабільного розвитку економіки. Це співвідношення обсягу коштів, які держава збирає через податки і перерозподіляє через бюджет. Очевидно, що країни, які розвиваються, до яких належить Україна, потребують фіскального відсотка ВВП на рівні не більше, але й не менше 30-32 відсотків. Менший перерозподіл не даватиме змоги забезпечити реалізацію мінімальних безпекових та соціальних обов'язків держави. Зараз маємо 42 відсотки. Також необхідно правильно налаштувати банківську систему. Поки що, на жаль, вона не сприяє розвитку економіки країни, хоча формально для цього всі інструменти є.
Постанову та акт про Незалежність України ухвалили на позачерговій сесії Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки власні Конституція, закони та постанови уряду.
8 
8642
Коментарі
1