Угода про асоціацію України і Європейського Союзу передбачає положення про всеохопну зону вільної торгівлі. Мається на увазі взаємне відкриття ринків, стимуляція конкурентноздатності. Утім, багато українських експертів висловлюють побоювання, що європейські продукти заполонять наші ринки, у той час як харчі українського виробництва у Європу пускати не будуть. Приводом стане невідповідність європейським стандартам.
Це страхи і перебільшення, вважає експерт консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник.
- Останнім часом Європа суттєво полегшила умови потрапляння продукції українського товаровиробника на європейський ринок. Всі ці жорсткі вимоги щодо розміру яблук і помідорів для певних сортів були скасовані. Хоча такі вимоги дійсно існували до фінансової кризи у ЄС. Коли доходи європейців почали стрімко скорочуватися, стандарти переглянули. І це дозволило реалізовувати на європейських ринках практично будь-яку продукцію. Але українцям треба все одно намагатися робити якісну продукцію. Звісно, напівгнилу картоплю чи брудні овочі, які до рук бридко взяти, в супермаркетах реалізовувати вже не будуть. Товар будуть мити, калібрувати.
- Чи не закриють в Україні звичайні базари?
- Одразу ж після приєднання до зони вільної торгівлі цього не станеться. Реалізація продуктів на ринках - доволі складне питання, яке не буде розв'язане найближчим часом. Введуть перехідний період, щоб м'ясо і молоко у будь-якому вигляді реалізовувалися за сертифікатами. Торгівля на ринках має бути систематизована і прописана окремим законам.
- Тобто кожна бабуся, яка хоче продавати свою курку на базарі, має отримати сертифікат?
- Теоретично така норма діє і зараз. Кожна тварина, яку продають, має отримати паспорт про ветеринарний контроль. Він засвідчує, що тварина здорова, її м'ясо не заражене і не шкідливе для організму людини. Це нормальний порядок для будь-якої країни, щоб споживачі залишалися здоровими. Зараз сертифікація великої рогатої худоби поставлена на потік. Якщо ми говоримо про птахівництво, то є структурований ринок великих товаровиробників. На забій від населення нічого не приймається. Там сертифікується весь процес від яйця в інкубаторі до вироблення охолодженого м'яса. Утім, якщо господиня зі своєю куркою приїхала на ринок, вона не матиме проблем з її продажем, якщо отримає сертифікат. А от у людей, які скуповують по селах несертифіковану продукцію, щоб потім її реалізовувати на ринку, будуть певні складнощі.
- З якими змінами стикнеться молочна галузь?
- Для неї зона вільної торгівлі несе найбільші проблеми. На сьогодні близько 40% молока, яке йде на переробку - це молоко від населення. Там використовується ручне доїння. Як тільки ми вступимо до асоціації з ЄС, ручне доїння заборонять наступного ж дня. Очевидно, буде виписаний період у декілька років, щоб люди мали можливість організовувати кооперативи з доїнням машинним способом. Але до того часу наша молочна продукція не буде поставлятися до європейських країн.
- Хто з українських харчових виробників чекає приєднання до зони вільної торгівлі?
Потужні м'ясокомбінати, які вже зараз працюють за європейськими стандартами. Вони давно хочуть постачати свій продукт у Європу і сподіваються на те, щоб усі ці документи підписали якомога швидше.
- Який зиск із зони вільної торгівлі споживачеві?
- Продукції буде більше, якість її стане кращою. Коли кількість продукції зростає, її ціна, як правило, зменшується. А бар'єри для ввезення якихось товарів у країну, тепличні умови для певних товаровиробників і зростання монополізму навпаки провокують ріст цін. Найдешевша країна для споживача - це Америка. Не через те, що вона така просунута, а через те, що там дуже сильна конкуренція.
5 
8642
Коментарі
48