Прирівняти боржників за комуналку до аліментників: експерти пояснили наслідки

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який прирівнює боржників за комуналку до неплатників аліментів. Пропонують їм заборонити виїжджати за кордон, тимчасово обмежити право керування транспортними засобами, користування зброєю.

"Комунальних боргів дуже багато. Всі намагання домовитися не працюють. Найбільш оптимальний варіант – створити механізм, щоб можна було арештовувати майно, накладати арешт на виїзд. Тоді борги за комунальні послуги почнуть зменшуватись. Звичайно, потрібно, щоб це було в рамках закону", - розповів Gazeta.ua економіст Олександр Охріменко.

На його думку, потрібно розробити чіткі правила.

"Як варіант, можна щоб сума 1700 грн – взагалі не вважалась боргом. Будемо вважати, що це людина не встигла проплатити. Якщо сума більша, можна застосувати штрафи, пеню. А коли перевищує 50 тис. грн, тоді борг перепродати колектору. І він з використанням законних можливостей буде вимагати відшкодувань. Це буде працювати. В нас же є частина людей, які умисно не платять", - каже експерт.

У європейських країнах схожа ситуація із зобов'язаннями боржників.

"Коли Польща йшла у Євросоюз, там поставили умови про встановлення ринкових тарифів. Зараз вони значно вищі і, звичайно, почали зростати борги. Намагалися працювати за допомогою реструктуризації, закликів із боржниками. Поки не запровадили обмеження. Якщо не сплачуєте рахунки - борг передається колектору. Той виконує всі дії, щоб його відшкодувати. Це працює. А заклики і прохання не працюють", - пояснює Охріменко.

Експерт додає, якщо цей законопроєкт приймуть, Конституційний суд може його анулювати.

"Закон про аліменти має інше підґрунтя. Там йдеться про двох фізичних осіб, а у випадку боргів - конфлікт між юридичною і фізичною особами", - каже Охріменко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розповіли, як каратимуть боржників за комунальні послуги

Законопроєкт, за допомогою якого намагаються покращити розрахунок за житлово-комунальні послуги, не відповідає самій суті погашення заборгованості, пояснює адвокат Ростислав Кравець.

"По-перше, там намагаються звільнити монополістів від сплати судового збору за подачу позову. Якщо боржник буде оскаржувати відповідне рішення першої інстанції, то він його буде вимушений заплатити," - каже адвокат.

Як показує досвід судових спорів, монополісти і надавачі житлово-комунальних послуг мають можливість зловживати правами.

"У нинішніх спорах у більшості випадків компаніям відмовляють у стягненні заборгованості у зв'язку з тим, що вони не можуть обґрунтувати розмір наявного боргу. Якщо приймуть законопроєкт, це значно спростить цю задачу. Цей документ не встановлює відповідальність надавачів житлово-комунальних послуг за неякість, неповноту та відсутність послуги. З іншого боку, намагаються стягувати незрозумілі суми заборгованості, які ніхто не може підтвердити в судах," - пояснює Кравець.

На його думку, немає жодної підстави вводити такі жорсткі обмеження як позбавлення прав, спеціальних дозволів, заборону виїзду за кордон. Це дає змогу надавачам комунальних послуг зловживати правами.

"На сьогодні для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги існує досить спрощена процедура судових наказів. Цієї системи достатньо. А кількість боржників зростає тому, що держава не робить нічого для розвитку підприємництва, не врегульовує питання з обґрунтованістю тарифів. Вводиться додаткова плата на доставку електроенергії та газу під прикриттям міжнародних стандартів. Тому питання збільшення боргів знаходиться в іншій площині", - додає Кравець.

Адвокат вважає, що Україна вибірково підходить до переймання закордонного досвіду.

"У Польщі середня зарплата вища, ніж в Україні. А тарифи більші у нас. Потрібно більш комплексно підходити до проблеми. Якщо в Польщі не платять умисно, то в Україні це відбувається через відсутність грошей у громадян", - резюмує експерт.

×